Визначення енергоефективності грануляційного обладнання на основі ексергетичного аналізу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.311777

Ключові слова:

гранулювання мінеральних добрив, гранулятор, карбамід, приллювання, обкочування, активна гідродинаміка, гранулоутворення, ексергія

Анотація

Об’єктом дослідження є процес гранулювання мінеральних добрив шляхом застосування методів обкочування та приллювання, а також у псевдозріджених та завислих шарах з активною гідродинамікою потоків. Зазначено, що розвиток основних технологічних стадій виробництва гранульованих добрив треба спрямувати на вдосконалення апаратурного оформлення грануляторів, встановлення найбільш раціональних режимно-технологічних параметрів ведення процесу з метою підвищення його ефективності та зменшення енергетичних витрат. Зазначено, що основними показниками ефективності грануляційних установок, що використовують тепло, є економічні витрати, втрати ексергії, а також приведені витрати. Представлено методику ексергетичного аналізу щодо оцінки енергетичних витрат на процеси гранулювання у різних типів грануляторів, яка дозволяє обґрунтувати вибір раціональних параметрів зазначених процесів, враховуючи енергетичні витрати та ефективність обладнання. Представлені рівняння для визначення величини ексергії матеріальних потоків та ексергетичних втрат, що обумовлені теплообміном при кінцевих різницях температур технологічних потоків на вході в апарат та виході із нього. Представлено рівняння для визначення ексергетичного к.к.д., який характеризує енергоефективність технічної системи. Чим менша різниця температур для технологічних потоків на виході з апарата, тим менші ексергетичні втрати, вище значення ексергетичного к.к.д. і, відповідно, апарат буде мати більшу енергоефективність. Проведено ексергетичний аналіз процесів гранулювання у грануляційних баштах без охолоджувача, у грануляційних баштах з охолоджувачем, апаратах киплячого шару та багатоступеневих (поличних) апаратах. Аналіз показав, що ексергетичний к.к.д. для вказаних грануляційних установок дорівнює відповідно: 64 %, 71 %, 32 % та 96 %. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані в умовах виробництва, де використовуються грануляційні башти та апарати киплячого чи зваженого шарів. Підприємства, які планують знизити енерговитрати та підвищити екологічну безпеку своїх технологічних процесів, можуть впроваджувати вдосконалення на основі запропонованих методик та рівнянь. Застосування результатів дослідження сприятиме вибору більш раціональних показників процесу отримання гранул, що дозволить збільшити продуктивність та якість кінцевого продукту.

Спонсор дослідження

  • This project has received funding from the European Union’s Horizon 2020 research and innovation programme under grant agreement No. 871072. Additionally, this research work has been carried out within the project «Fulfillment of tasks of the perspective plan of development of a scientific direction «Technical sciences» Sumy State University» (State Reg. No. 0121U112684) funded by the Ministry of Education and Science of Ukraine.

Біографії авторів

Руслан Олексійович Острога, Сумський державний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічної інженерії

Микола Петрович Юхименко, Сумський державний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічної інженерії

Дмитро Іванович Мищенко, Сумський державний університет

Аспірант

Кафедра хімічної інженерії

Максим Сергійович Скиданенко, Сумський державний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічної інженерії

Олександр Володимирович Івченко, Сумський національний аграрний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра проектування технічних систем

Дмитро Олексійович Жигилій, Сумський державний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерної механіки імені Володимира Марцинковського

Людмила Миколаївна Пономарьова, Сумський державний університет

Кандидат хімічних наук, доцент

Кафедра теоретичної та прикладної хімії

Jozef Bocko, Technical University of Kosice

Doctor of Technical Sciences, Professor

Department of Applied Mechanics and Mechanical Engineering

Посилання

  1. Arthur, T. B., Chauhan, J., Rahmanian, N. (2022). Process Simulation of Fluidized Bed Granulation: Effect of Process Parameters on Granule Size Distribution. Chemical Engineering Transactions, 95, 241–246. https://doi.org/10.3303/CET2295041
  2. Artyukhov, A. E., Vakal, S. V., Yanovska, A. O., Shkola, V. Y., Vakal, V. S., Yarova, T. Y. (2020). The Investigation of Nanoporous Structure Morphology and Elemental Composition of Organo-mineral Fertilizer Granules. Journal of Nano- and Electronic Physics, 12 (6). https://doi.org/10.21272/jnep.12(6).06039
  3. Askarishahi, M., Salehi, M.-S., Radl, S. (2023). Challenges in the Simulation of Drying in Fluid Bed Granulation. Processes, 11 (2), 569. https://doi.org/10.3390/pr11020569
  4. Azadi, M., Hormozi, F., Sanaei-Moghadam, M., Sarkandy, S. Y. (2024). The role of adding nanoparticles and surfactant to the enzyme liquid binder in fluidized bed granulation process. Powder Technology, 435, 119436. https://doi.org/10.1016/j.powtec.2024.119436
  5. Jarchow, M. E., Liebman, M. (2012). Nitrogen fertilization increases diversity and productivity of prairie communities used for bioenergy. GCB Bioenergy, 5 (3), 281–289. https://doi.org/10.1111/j.1757-1707.2012.01186.x
  6. Barrasso, D., Eppinger, T., Pereira, F. E., Aglave, R., Debus, K., Bermingham, S. K., Ramachandran, R. (2015). A multi-scale, mechanistic model of a wet granulation process using a novel bi-directional PBM–DEM coupling algorithm. Chemical Engineering Science, 123, 500–513. https://doi.org/10.1016/j.ces.2014.11.011
  7. Bellinghausen, S., Gavi, E., Jerke, L., Barrasso, D., Salman, A. D., Litster, J. D. (2022). Model-driven design using population balance modelling for high-shear wet granulation. Powder Technology, 396, 578–595. https://doi.org/10.1016/j.powtec.2021.10.028
  8. Cotabarren, I. M., Moreno, J., Martínez, A. L., Cabrera, F. A., Piña, J. (2019). Valorization of anaerobic digestion liquid residue through the production of organic fertilizer by fluidized bed granulation. Chemical Engineering Research and Design, 147, 113–121. https://doi.org/10.1016/j.cherd.2019.04.043
  9. Diez, E., Meyer, K., Bück, A., Tsotsas, E., Heinrich, S. (2018). Influence of process conditions on the product properties in a continuous fluidized bed spray granulation process. Chemical Engineering Research and Design, 139, 104–115. https://doi.org/10.1016/j.cherd.2018.09.032
  10. Nichvolodin, K., Sklabinskyi, V. (2023). Determination of the heat transfer coefficient between pellets and air during the modernization of a pelletizing tower based on industrial research. Technology Audit and Production Reserves, 6 (3 (74)), 18–21. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.293264
  11. Nadhem, A.-K. M., Skydanenko, M., Ostroha, R., Neshta, A., Yukhymenko, M., Yakhnenko, S. et al. (2022). Research of plate granulator operation modes in the production of coarse carbamide granules. Technology Audit and Production Reserves, 1 (3 (63)), 12–15. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.252367
  12. Moure Abelenda, A., Amaechi, C. V. (2022). Manufacturing of a Granular Fertilizer Based on Organic Slurry and Hardening Agent. Inventions, 7 (1), 26. https://doi.org/10.3390/inventions7010026
  13. Yukhimenko, N., Vakal, S. (2016). The exergy analysis of energy efficiency of the technology of granulated phosphorus-potassium fertilizers. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (6 (83)), 4–10. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.77182
Determination of the energy efficiency of granulation equipment based on exergy analysis

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-04

Як цитувати

Острога, Р. О., Юхименко, М. П., Мищенко, Д. І., Скиданенко, М. С., Івченко, О. В., Жигилій, Д. О., Пономарьова, Л. М., & Bocko, J. (2024). Визначення енергоефективності грануляційного обладнання на основі ексергетичного аналізу. Technology Audit and Production Reserves, 5(79). https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.311777

Номер

Розділ

Технології машинобудування