Розробка способу перероблення концентратів процесів опріснення води з отриманням алюмінієвих коагулянтів

Автор(и)

  • Микола Дмитрович Гомеля Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1165-7545
  • Яна Павлівна Крижановська Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-9747-969X
  • Ірина Миколаївна Макаренко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-7895-2664
  • Тетяна Олександрівна Шаблій Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-3454-675X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.329734

Ключові слова:

демінералізація, концентрат, зворотній осмос, іонний обмін, електроліз, електродіаліз, коагулянт, хлорид алюмінію, мембрана

Анотація

Об’єктом досліджень були процеси переробки концентратів та елюатів, що утворюються у процесах опріснення природних поверхневих, артезіанських та шахтних вод із підвищеною мінералізацією методом зворотного осмосу та іонного обміну. А саме, в роботі вивчено процеси переробки розчинів хлориду натрію, суміші хлориду натрію та сульфату натрію електродіалізом із отриманням розчинів лугу та розчинів солей алюмінію.

Для отримання солей алюмінію використовували аноди із алюмінію АД-31. Як катод використовували пластину із легованої сталі 12Х18Н10Т. Процес проводили при густині струму 1,67–8,33 А/дм2 у дво- та трикамерних електролізерах із застосуванням катіонообмінних мембран МК-40 та аніонообмінних мембран МА-41. У процесі електролізу в усіх дослідах у катодній області отримували розчини лугу, в анодній області розчини солей алюмінію. У разі застосування трикамерного електролізеру розчин солі розміщали в робочій камері, відділеній катіонообмінною мембраною з католітом та аніонообмінною мембраною з анодною зоною. Процес електролізу забезпечував концентрування лугу в католіті та солей алюмінію в аноліті. У трикамерному електролізері в робочій камері відбувалось знесолення води за рахунок дифузії іонів натрію через катіонообмінную мембрану у католіт, та дифузії аніонів (хлоридів та сульфатів) через аніонообмінную мембрану в анодну область. Там відбувалось окиснення алюмінію з утворенням катіонів алюмінію та у присутності хлоридів утворювався хлорид алюмінію. За рахунок гідролізу хлориду алюмінію частково утворювались і гідроксохлориди алюмінію. Частіше утворювався 1/3 гідроксохлорид алюмінію. В анодній камері перед електролізом додаванням хлориду водню встановлювали рН на рівні 2,5. У процесі електролізу рН утримувалось за рахунок електродних процесів на рівні 2,5–3. Вміст солей у робочій камері знижувався до 2–20 мг-екв/дм3. У двокамерному електролізері електроліз проходив із утворенням лугу в католіті та хлориду алюмінію в аноліті. Ступінь конверсії хлориду натрію в аноліті обмежувався отруєнням катіонообмінної мембрани іонами алюмінію.

Біографії авторів

Микола Дмитрович Гомеля, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського»

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

Яна Павлівна Крижановська, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського»

Доктор філософії, асистент

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

Ірина Миколаївна Макаренко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського»

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

Тетяна Олександрівна Шаблій, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

Посилання

  1. Klimonda, A., Kowalska, I. (2021). Sequential process: membrane filtration and ion exchange as an effective method for water solution purification containing cationic surfactants. Desalination and Water Treatment, 214, 232–241. https://doi.org/10.5004/dwt.2021.26663
  2. Tsutano, K. (2022). Application of Monolithic Ion Exchange resins for the field of Ultrapure Water. Journal of Ion Exchange, 33 (3), 51–55. https://doi.org/10.5182/jaie.33.51
  3. Martins, V. L., Ogden, M. D., Jones, M. R., Trowsdale, S. A., Hall, P. J., Jensen, H. S. (2020). Opportunities for coupled electrochemical and ion-exchange technologies to remove recalcitrant micropollutants in water. Separation and Purification Technology, 239, 116522. https://doi.org/10.1016/j.seppur.2020.116522
  4. Tokui, Y., Moriguchi, H., Nishi, Y. (2014). Comprehensive environmental assessment of seawater desalination plants: Multistage flash distillation and reverse osmosis membrane types in Saudi Arabia. Desalination, 351, 145–150. https://doi.org/10.1016/j.desal.2014.07.034
  5. Torkian, M., Malekpour, A. (2025). Desalination of saline water and wastewater using graphene oxide mixed matrix membranes through pervaporation method. Desalination and Water Treatment, 321, 100989. https://doi.org/10.1016/j.dwt.2025.100989
  6. Nigiz, F. U., Veli, S., Hilmioglu, N. D. (2017). Deep purification of seawater using a novel zeolite 3A incorporated polyether-block-amide composite membrane. Separation and Purification Technology, 188, 90–97. https://doi.org/10.1016/j.seppur.2017.07.017
  7. Akhter, M., Habib, G., Qamar, S. U. (2018). Application of Electrodialysis in Waste Water Treatment and Impact of Fouling on Process Performance. Journal of Membrane Science & Technology, 8 (2). https://doi.org/10.4172/2155-9589.1000182
  8. Al-Amshawee, S., Yunus, M. Y. B. M., Azoddein, A. A. M., Hassell, D. G., Dakhil, I. H., Hasan, H. A. (2020). Electrodialysis desalination for water and wastewater: A review. Chemical Engineering Journal, 380, 122231. https://doi.org/10.1016/j.cej.2019.122231
  9. Wang, Y., Yang, S. (2019). Thermodynamic analysis of an absorption-assisted multi-effect thermal desalination system with an extended operating temperature range. Desalination and Water Treatment, 155, 370–380. https://doi.org/10.5004/dwt.2019.23874
  10. Hu, Y., Wang, Y. (2017). Study on the dewatering process for water treatment residuals: Applicability of freezing–thawing, compression, and electro-osmotic treatment. Drying Technology, 35 (12), 1450–1459. https://doi.org/10.1080/07373937.2016.1253021
  11. Liashenko, Y. V., Bila, T. A., Okhrimenko, O. V. (2017). Water purification processes. Freeze-thaw technology. Tavriiskyi Naukovyi Visnyk, 97, 236–243.
  12. Li, G., Liu, X., Yang, Z. (2021). Test method of seawater desalination plant based on information fusion. Desalination and Water Treatment, 241, 11–19. https://doi.org/10.5004/dwt.2021.27808
  13. Shablii, T. O., Holtvianytska, O. V., Kamaiev, V. S., Homelia, M. D. (2011). Reahentne pomiakshennia vody z vykorystanniam aliuminiivmisnykh koahuliantiv. Voda i Vodoochysni Tekhnolohii. Naukovo-Tekhnichni Visti, 2 (4), 36–41.
  14. Li, F., Jia, Y., Wang, M. (2024). Recovery of low-concentration waste acid by electrodialysis: Modeling and validation. Journal of Cleaner Production, 482, 144203. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2024.144203
  15. Mei, Y., Yao, Z., Ji, L., Toy, P. H., Tang, C. Y. (2018). Effects of hypochlorite exposure on the structure and electrochemical performance of ion exchange membranes in reverse electrodialysis. Journal of Membrane Science, 549, 295–305. https://doi.org/10.1016/j.memsci.2017.12.016
  16. Campione, A., Gurreri, L., Ciofalo, M., Micale, G., Tamburini, A., Cipollina, A. (2018). Electrodialysis for water desalination: A critical assessment of recent developments on process fundamentals, models and applications. Desalination, 434, 121–160. https://doi.org/10.1016/j.desal.2017.12.044
  17. Shabliy, T. O. (2012). Synthesis of coagulants to intensify processes of water clarification. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (6 (59)), 23–28. Available at: https://journals.uran.ua/eejet/article/view/4582
  18. Branovitckaia, S. V., Medvedev, R. B., Fialkov, Iu. A. (1986). Vychislitelnaia matematika v khimii i khimicheskoi tekhnologii. Kyiv: Vishcha shkola, 216.
  19. Gomelya, M., Kryzhanovska, Y. (2023). Concentration of sodium chloride solutions in the processing of concentrates for reverse osmotic water desalification. Proceedings of the NTUU “Igor Sikorsky KPI”. Series: Chemical Engineering, Ecology and Resource Saving, 3, 85–93. https://doi.org/10.20535/2617-9741.3.2023.288253
  20. Zhu, M., He, F., Feng, L., Chi, Y., Li, Y.-Y., Tian, B. (2024). Comparison of bipolar membrane electrodialysis, electrodialysis metathesis, and bipolar membrane electrodialysis multifunction for the conversion of waste Na2SO4: Process performance and economic analysis. Journal of Environmental Management, 370, 122513. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2024.122513
Development of a method for processing concentrates from water desalination processes to obtain aluminum coagulants

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-16

Як цитувати

Гомеля, М. Д., Крижановська, Я. П., Макаренко, І. М., & Шаблій, Т. О. (2025). Розробка способу перероблення концентратів процесів опріснення води з отриманням алюмінієвих коагулянтів. Technology Audit and Production Reserves, 3(3(83), 17–24. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.329734

Номер

Розділ

Екологія та технології захисту навколишнього середовища