Оптимізація конструкції кокілю для виготовлення лопатки складної геометрії

Автор(и)

  • Катерина Володимирівна Майорова Національний аерокосмічий університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-3949-0791
  • Ольга Володимирівна Шипуль Національний аерокосмічий університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-1356-5831
  • Ігор Миколайович Лисоченко Акціонерне товариство «ФЕД», Україна https://orcid.org/0000-0002-4407-0305
  • Тарас Леонідович Гоптар Акціонерне товариство «Антонов», Україна https://orcid.org/0009-0005-9405-6279
  • Людмила Валеріївна Капітанова Національний аерокосмічий університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-3878-6734
  • Ірина Олексіївна Воронько Національний аерокосмічий університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-9689-6977

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.348178

Ключові слова:

напружено-деформований стан, прототип, полімерні форми, моделювання попередньої затяжки болтів, адитивне виготовлення оснастки

Анотація

Об’єктом дослідження є кокіль складної геометрії для лиття прототипу лопатки турбіни, виготовлений методом 3D-друку з фотополімерної смоли Anycubic та полімеру PETG (Polyethylene Terephthalate Glycol).

Проблема, що вирішується: забезпечення необхідної міцності та жорсткості кокілю під час складання напівформ болтовим з’єднанням із попереднім осьовим натягом.

За допомогою Siemens NX Advanced Simulation створено й розраховано скінченно-елементні моделі кокілю. Встановлено, що при значному попередньому осьовому натязі виникає перевищення граничних напружень у зоні болтових отворів, що обмежує застосування фотополімерної смоли. Зменшення сили затягування покращує показники, але залишає мінімальний запас міцності. Підвищити жорсткість кокілю можна за рахунок застосування опорних площадок, але така конструкція викликає концентрацію напруження в болтових з’єднаннях. Досягнення оптимального результату розрахунків було при застосуванні матеріалу PETG: запас міцності зріс до η = 1,5, а переміщення не перевищували 0,04 мм. Полімер PETG, на відміну від фотополімерної смоли, в затверділому стані є пружнішим та пластичнішим при вищій міцності. Це дозволяє розподіляти навантаження по матеріалу. Отримані результати можуть бути застосовані для виготовлення кокілів для лиття та оснащення взагалі, особливо для невеликої партії деталей. Практичне застосування розглянутої технології можливе за умови правильного комбінування вхідних параметрів: матеріалу, сили попередньої затяжки болтів та застосування опорних площадок. PETG рекомендується застосовувати для форм, що працюють в умовах підвищених навантажень.

Біографії авторів

Катерина Володимирівна Майорова, Національний аерокосмічий університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент, завідувачка кафедри

Кафедра технологій виробництва літальних апаратів

Ольга Володимирівна Шипуль, Національний аерокосмічий університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технологій виробництва літальних апаратів

Ігор Миколайович Лисоченко, Акціонерне товариство «ФЕД»

Оператор верстатів з програмним керуванням

Тарас Леонідович Гоптар, Акціонерне товариство «Антонов»

Інженер з міцності конструкторського відділу міцності фюзеляжу

Людмила Валеріївна Капітанова, Національний аерокосмічий університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Доктор технічних наук, доцент, професор кафедри

Кафедра проєктування літаків та вертольотів

Ірина Олексіївна Воронько, Національний аерокосмічий університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технологій виробництва літальних апаратів

Посилання

  1. Zmarzły, P., Gogolewski, D., Kozior, T. (2020). Design guidelines for plastic casting using 3D printing. Journal of Engineered Fibers and Fabrics, 15. https://doi.org/10.1177/1558925020916037
  2. Parthiban, P., Vijayan, S., Doyle, P. S., Hashimoto, M. (2021). Evaluation of 3D-printed molds for fabrication of non-planar microchannels. Biomicrofluidics, 15 (2). https://doi.org/10.1063/5.0047497
  3. Gao, W., Zhang, Y., Ramanujan, D., Ramani, K., Chen, Y., Williams, C. B. et al. (2015). The status, challenges, and future of additive manufacturing in engineering. Computer-Aided Design, 69, 65–89. https://doi.org/10.1016/j.cad.2015.04.001
  4. Vigogne, M., Zschech, C., Stommel, M., Thiele, J., Kühnert, I. (2024). Combining Injection Molding and 3D Printing for Tailoring Polymer Material Properties. Macromolecular Materials and Engineering, 309 (11). https://doi.org/10.1002/mame.202400210
  5. Grzejda, R., Warzecha, M., Urbanowicz, K. (2022). Determination of the Preload of Bolts for Structural Health Monitoring of a Multi-Bolted Joint: FEM Approach. Lubricants, 10 (5), 75. https://doi.org/10.3390/lubricants10050075
  6. Chai, R., Yu, Z., Xu, H., Huang, X., Mao, K., Zhou, W. (2025). Pre-tightening Force Analysis of Different Bolt Models Based on Finite Element Simulation. Advances in Engineering Technology Research, 14 (1), 496. https://doi.org/10.56028/aetr.14.1.496.2025
  7. Belardi, V. G., Fanelli, P., Vivio, F.; Chen, S. M. (Ed.) (2022). Comparative Analysis of FE Modeling Techniques for Single-Lap Multi-column Composite Bolted Joints. Proceedings of 10th International Conference on Chemical Science and Engineering. Singapore: Springer, 121–128. https://doi.org/10.1007/978-981-19-4290-7_14
  8. Lupkin, B., Maiorova, K., Vorobiov, I., Nikichanov, V., Sikulskyi, V.; Nechyporuk, M., Pavlikov, V., Kritskiy, D. (Eds.) (2023). Study of Drilling Cutting Modes Impact on Shrinkage and Surface Roughness of Holes in Composite Materials. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2022. Cham: Springer, 88–98. https://doi.org/10.1007/978-3-031-36201-9_8
  9. Myntiuk, V., Shypul, O., Tryfonov, O., Tsegelnyk, Y. (2025). Axisymmetric problem of smoothing the surface of a viscous liquid by surface tension forces. Radioelectronic and Computer Systems, 2025 (1), 113–125. https://doi.org/10.32620/reks.2025.1.08
  10. Maiorova, K., Lysochenko, I., Skyba, O., Suslov, A., Antonyuk, V.; Pavlenko, D., Tryshyn, P., Honchar, N., Kozlova, O. (Eds.) (2025). Analysis of Modern Approaches to Approbation of Aircraft Parts Geometric Data Digitization by Reverse Engineering. Smart Innovations in Energy and Mechanical Systems. Cham: Springer, 264–273. https://doi.org/10.1007/978-3-031-95191-6_25
  11. Onopchenko, A., Horbachov, O., Sorokin, V., Dudukalov, Y., Kurin, M.; Tonkonogyi, V., Ivanov, V., Trojanowska, J., Oborskyi, G., Pavlenko, I. (Eds.) (2022). Optimal Conditions for Deformation of Stamping-Drawing Process from Aviation Materials. Advanced Manufacturing Processes IV. Cham: Springer, 109–118. https://doi.org/10.1007/978-3-031-16651-8_11
  12. Shevel, V., Kritskiy, D., Popov, O. (2022). Toward Building a Functional Image of the Design Object in CAD. Computation, 10 (8), 134. https://doi.org/10.3390/computation10080134
  13. Onopchenko, A. V., Kurin, M. O., Shyrokyi, Y. V. (2024). Ensuring quality of stamping sheet aviation parts. Progress in Physics of Metals, 25 (2), 320–363. https://doi.org/10.15407/ufm.25.02.320
Design optimization of a mold for producing a complex-geometry blade

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Як цитувати

Майорова, К. В., Шипуль, О. В., Лисоченко, І. М., Гоптар, Т. Л., Капітанова, Л. В., & Воронько, І. О. (2025). Оптимізація конструкції кокілю для виготовлення лопатки складної геометрії. Technology Audit and Production Reserves, 6(1(86), 12–19. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.348178

Номер

Розділ

Технології машинобудування