Вплив кількості графіту та модифікатора на властивості периклазовуглецевих вогнетривів

Автор(и)

  • Оксана Миколаївна Борисенко Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, пр. Науки 9а, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-2746-6797

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2016.70533

Ключові слова:

периклазовуглецеві вогнетриви, антиоксидант, фенолформальдегідна смола, модифікатор

Анотація

Досліджено вплив кількості графіту та його модифікатора (золь-гель композиції на основі солі нікелю) на експлуатаційні властивості периклазовуглецевих вогнетривів. Визначено фізико-механічні властивості периклазовуглецевих зразків, термооброблених при температурі 180 ºС та 1400 ºС, та шлакостійкість. Встановлено оптимальне співвідношення графіту та модифікатора для отримання периклазовуглецевих вогнетривів з високими експлуатаційними характеристиками.

Біографія автора

Оксана Миколаївна Борисенко, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, пр. Науки 9а, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра технології, екології та безпеки життєдіяльності

Посилання

  1. Kolpakov, S. V. (2003). Sostoianie metallurgicheskoi i ogneupornoi promyshchlennosti mira i stran SNG. Novye ogneupory, 10, 84–85.
  2. Malyshchev, I. P., Troshchenkov, N. A. (2004). Progressivnye napravleniia v proisvodstve ogneuporov dlia metallurgov Ukrainy i stran SNG. Novye ogneupory, 11, 69–71.
  3. Kaplan, F. S., Aksel'rod, L. M., Puchkelevich, N. A., Koptelov, V. N., Mariasev, I. G., Yarushchina, T. V. (2003). Teploprovodnost' uglerodsoderzhashih ogneuporov. Novye ogneupory, 6, 46–49.
  4. Aneseris, S. G., Borsov, D., Hampel', M. (2006). Otsenka gibkosti periklasouglerodistyh ogneuporov pri komnatnoi temperature i posle termoudara. Novye ogneupory, 11, 57–60.
  5. Kasheev, I. D. (2004). Svoistva i primenenie ogneuporov. Moscow: Teplotehnik, 352.
  6. Horoshchavin, L. B., Perepelitsyn, V. A. (1999). Uglerodisatsiia ogneuporov. Ogneupory i tehnicheskaia keramika, 6, 4–16.
  7. Sadrnezhaad, S. K., Mahshid, S., Hashemi, B., Nemati, Z. A. (2006, April). Oxidation Mechanism of C in MgO-C Refractory Bricks. Journal of the American Ceramic Society, Vol. 89, № 4, 1308–1316. doi:10.1111/j.1551-2916.2005.00863.x
  8. Taffin, C., Poirier, J. (1994). The behaviour of the metal additives in MgO-C and Al2O3-C refractories. Interceram, Vol. 43, № 5, 458–460.
  9. Ochagova, I. G. (1997). Vliianie antioksidantov na svoistva periklasouglerodistyh isdelii. Novosti chernoi metallurgii sa rubezhom, 2, 146–152.
  10. Lee, W. E., Zhang, S. (1999, March). Melt corrosion of oxide and oxide–carbon refractories. International Materials Reviews, Vol. 44, № 3, 77–104. doi:10.1179/095066099101528234
  11. Gokce, A. S., Gurcan, C., Ozgen, S., Aydin, S. (2008, March). The effect of antioxidants on the oxidation behaviour of magnesia–carbon refractory bricks. Ceramics International, Vol. 34, № 2, 323–330. doi:10.1016/j.ceramint.2006.10.004
  12. Suvorov, S. A., Musevich, V. A., Iksanov, F. R. (2007). Periklasovye karbonirovannye ogneupory s funktsional'nymi dobavkami. Novye ogneupory, 6, 58–62.
  13. Suvorov, S. A., Musevich, V. A., Iksanov, F. R., Slobodov, A. A. (2007). Vliianie parametrov sostoianiia na fasovye prevrasheniia periklasovyh karbonirovannyh ogneuporov. Novye ogneupory, 10, 44–50.
  14. Klippel', U., Anedsiris, H. (2007). Nanochastitsy dlia uluchshcheniia sviaski ogneuporov MgO-C na osnove uglerodistoi sviaski. Ogneupory i tehnicheskaia keramika, 1, 17–21.
  15. Yamaguchi, A. (2004). The development of the self-repairing refractories. World refractory congress, 27-29 June 2004. Singapore, 1–5.
  16. Zhang, S., Marriott, N. J., Lee, W. E. (2001, August). Thermochemistry and microstructures of MgO–C refractories containing various antioxidants. Journal of the European Ceramic Society, Vol. 21, № 8, 1037–1047. doi:10.1016/s0955-2219(00)00308-3
  17. Nandy, S. K., Ghosh, N. K., Ghosh, D., Das, G. C. (2006, January). Hydration of coked MgO–C–Al refractories. Ceramics International, Vol. 32, № 2, 163–172. doi:10.1016/j.ceramint.2005.01.013
  18. Sadrnezhaad, S. K., Nemati, Z. A., Mahshid, S., Hosseini, S., Hashemi, B. (2007, February). Effect of Al Antioxidant on the Rate of Oxidation of Carbon in MgO-C Refractory. Journal of the American Ceramic Society, Vol. 90, № 2, 509–515. doi:10.1111/j.1551-2916.2006.01391.x
  19. Sil'veira, V., Fal'k, G., Klasen, R. (2010). Kolloidnaia obrabotka antioksidantov dlia manipulirovaniia mikrostrukturoi v MgO-S kirpiche. Ogneupory i tehnicheskaia keramika, 10, 32–41.
  20. Aksel'rod, L. M. (2011). Rasvitie proisvodstva ogneuporov v mire i v Rossii, novye tehnologii. Novye ogneupory, 3, 106–119.
  21. Yamaguchi, A., Zhang, S., Yu, J. (1996, September). Effect of Refractory Oxides on the Oxidation of Graphite and Amorphous Carbon. Journal of the American Ceramic Society, Vol. 79, № 9, 2509–2511. doi:10.1111/j.1151-2916.1996.tb09009.x
  22. Borisenko, O. N., Semchenko, G. D., Povshchuk, V. V., Kolesnikova, A. A. (2011). Vliianie solei nikelia na protsess gidrolisa etilsilikatnyh sviasuiushih dlia sashity grafita ot okisleniia v uglerodsoderzhashih ogneuporah. Zbirnyk naukovykh prats PAT «UkrNDI vohnetryviv im. A. S. Berezhnoho», 111, 47–51.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-05-26

Як цитувати

Борисенко, О. М. (2016). Вплив кількості графіту та модифікатора на властивості периклазовуглецевих вогнетривів. Technology Audit and Production Reserves, 3(3(29), 38–41. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2016.70533

Номер

Том 3 № 3(29) (2016): Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Розділ

Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.