Моделювання введення інтелектуальних датчиків у розплав полімерного композиційного матеріалу

Автор(и)

  • Ігор Ігорович Івіцький Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-9749-6414
  • Олександр Леонідович Сокольський Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-7929-3576
  • Валерій Миколайович Куриленко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-1606-5007

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2016.81236

Ключові слова:

полімерний композиційний матеріал, екструзія, інтелектуальні датчики, інтелектуальні полімерні матеріали

Анотація

Проведено моделювання процесу введення інтелектуальних датчиків, що застосовуються для моніторингу відповідальних деталей та вузлів, зокрема їх напружено-деформованого стану, у розплав полімерного композиційного матеріалу під час екструзії. Встановлено оптимальні параметри математичної моделі, оптимальні конструктивні параметри та величини впливу технологічних параметрів процесу на глибину занурення датчиків у розплав.

Біографії авторів

Ігор Ігорович Івіцький, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра хімічного, полімерного та силікатного машинобудування

 

Олександр Леонідович Сокольський, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічного, полімерного та силікатного машинобудування

Валерій Миколайович Куриленко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Асистент

Кафедра хімічного, полімерного та силікатного машинобудування

Посилання

  1. Mikhaylin, Yu. A. (2008). Spetsial'nyye polimernyye kompozitsionnyye materialy. St. Petersburg: Nauchnyye osnovy i tekhnologii, 660.
  2. Wallace, G. G. (1992). Intelligent polymer systems-concepts, approaches present uses and potential applications. Material Forum, Vol. 16, № 2, 111–115.
  3. Wallace, G. G., Teasdale, P. R., Spinks, G. M., Kane-Maguire, L. A. (2008). Conductive Electroactive Polymers: Intelligent Polymer Systems. Ed. 3. Northwest: CRC Press, 263. doi:10.1201/9781420067156
  4. Barisci, J. N., Conn, C., Wallace, G. G. (1996). Conducting polymer sensors. Trends in Polymer Science, Vol. 4, № 9, 307–311.
  5. Carpi, F., Smela, E. (2009). Biomedical Applications of Electroactive Polymer Actuators. Chichester: Wiley, 496. doi:10.1002/9780470744697
  6. Hoffman, A. S. (1995, July). «Intelligent» polymers in medicine and biotechnology. Macromolecular Symposia, Vol. 98, № 1, 645–664. doi:10.1002/masy.19950980156
  7. Honeychurch, K. C. (2014). Nanosensors for Chemical and Biological Applications. Birmingham: Woodhead Publishing, 372. doi:10.1016/b978-0-85709-660-9.50014-x
  8. Kolosov, A. E., Sakharov, O. S., Sivetskii, V. I., Sidorov, D. E., Pristailov, S. O. (2011, July). Effective hardware for connection and repair of polyethylene pipelines using ultrasonic modification and heat shrinkage. Part 2. Production bases for molding of epoxy repair couplings with shape memory. Chemical and Petroleum Engineering, Vol. 47, № 3-4, 210–215. doi:10.1007/s10556-011-9448-4
  9. Likhachev, A. N. (2013). Osobennosti sozdaniya «intellektual'nykh» konstruktsiy formo- i razmerostabil'nykh sistem kosmicheskikh apparatov na osnove dielektricheskikh polimernykh materialov. Vestnik Sibirskogo gosudarstvennogo aerokosmicheskogo universiteta im. akademika M. F. Reshetneva, 1 (47), 114–118.
  10. Bird, R. B., Curtiss, C. F., Armstrong, R. C., Hassager, O. (1987). Dynamics of Polymeric Liquids. New York: Wiley-Interscience, 672.
  11. Barnes, H. A., Hutton, J. F., Walters, K. (1989). An Introduction to Rheology. Amsterdam: Elsevier Science Publishers, 199.
  12. Dvoynos, Ya. G., Sokolskiy, O. L., Ivitskiy, I. I. (2015). Utochnena metodyka obroblennya eksperymentalʹnykh danykh kapilyarnoyi viskozymetriyi. Visnyk NTUU «KPI». Khimichna inzheneriya, ekolohiya ta resursozberezhennya, 1 (14), 51–54.
  13. Sokolskiy, O. L., Sivetskiy, V. I., Mikulionok, I. O., Ivitskiy, I. I. (2013). Chyslove modelyuvannya vplyvu prystinnoho sharu na protses techiyi polimeru v pererobnomu obladnanni. Khimichna promyslovist Ukrayiny, 6, 34–37.
  14. Sokolskiy, O. L., Ivitskiy, I. I., Sivetskiy, V. I., Mikulionok, I. O. (2014). Vyznachennya vyazkosti prystinnoho sharu u formuyuchykh kanalakh obladnannya dlya pererobky polimeriv. Naukovi visti NTUU «KPI», 2, 66–69.
  15. Sokolskyi, A. L., Ivitskyi, I. I. (2014). Method of Accounting Wall Slip Polymer in Modeling Channel Processing Equipment. Modern Scientific Research and Their Practical Application, 10, 136–140.
  16. Ivitskiy, I. (2014). Polymer wall slip modelling. Technology Audit And Production Reserves, 5(3(19)), 8–11. doi:10.15587/2312-8372.2014.27927
  17. ANSYS Polyflow User's Guide. (2013). Canonsburg: ANSYS, Inc., 790.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-09-29

Як цитувати

Івіцький, І. І., Сокольський, О. Л., & Куриленко, В. М. (2016). Моделювання введення інтелектуальних датчиків у розплав полімерного композиційного матеріалу. Technology Audit and Production Reserves, 5(3(31), 22–26. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2016.81236

Номер

Том 5 № 3(31) (2016): Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Розділ

Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Ігор Ігорович Івіцький, Олександр Леонідович Сокольський, Валерій Миколайович Куриленко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.