Дослідження міцності чавуну з пластинчастим графітом в факторному просторі «вуглець (С) – вуглецевий еквівалент (Секв)» в діапазонах С = (3,425–3,563) % та Секв = (4,214–4,372) %

Автор(и)

  • Dmitriy Demin Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 31002, Україна https://orcid.org/0000-0002-7946-3651

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.93178

Ключові слова:

чавун з пластинчастим графітом, індукційна тигельна піч, рівняння регресії, канонічне перетворення поверхні відгуку

Анотація

Для області факторного простору «вуглецевий еквівалент (Секв) – вміст вуглецю (С)» побудовано працездатний аналітичний опис впливу обраних вхідних змінних на межу міцності чавуну і досліджена отримана поверхня відгуку. Відзначено принципову можливість отримання більш точного опису поверхні відгуку. Отриманий результат може сприяти зниженню матеріаломісткості виливків і зниженню витрат на виплавку чавуну.

Біографія автора

Dmitriy Demin, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 31002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра ливарного виробництва

Посилання

  1. Ivanova, L. A., Dotsenko, P. V., Prokopovich, I. V., Kasprevich, P. V. (1995). Povyshenie germetichnosti otlivok iz serogo chuguna. Puti povysheniia kachestva i ekonomichnosti liteinyh protsessov, 11–13.
  2. Ivanova, L. A., Prokopovich, I. V., Kasprevich, P. V. (1996). Prichiny poteri germetichnosti otlivok iz serogo chuguna. Modelirovanie v prikladnyh nauchnyh issledovaniiah, 25–28.
  3. Ivanova, L. A., Prokopovich, I. V. (1996). Zavisimost' germetichnosti serogo chuguna ot dliny grafitovyh vkliuchenii. Modelirovanie v prikladnyh nauchnyh issledovaniiah, 28–32
  4. Endo, M., Yanase, K. (2014). Effects of small defects, matrix structures and loading conditions on the fatigue strength of ductile cast irons. Theoretical and Applied Fracture Mechanics, 69, 34–43. doi:10.1016/j.tafmec.2013.12.005
  5. Cheng, Y., Huang, F., Li, W., Liu, R., Li, G., Wei, J. (2016). Test research on the effects of mechanochemically activated iron tailings on the compressive strength of concrete. Construction and Building Materials, 118, 164–170. doi:10.1016/j.conbuildmat.2016.05.020
  6. Borsato, T., Berto, F., Ferro, P., Carollo, C. (2016). Effect of in-mould inoculant composition on microstructure and fatigue behaviour of heavy section ductile iron castings. Procedia Structural Integrity, 2, 3150–3157. doi:10.1016/j.prostr.2016.06.393
  7. Fourlakidis, V., Dioszegi, A. (2014). A generic model to predict the ultimate tensile strength in pearlitic lamellar graphite iron. Materials Science and Engineering: A, 618, 161–167. doi:10.1016/j.msea.2014.08.061
  8. Manasbekov, N. M. (2012). Vliianiia soderzhaniia sery na svoistva sinteticheskogo chuguna. Molodiozh' i nauka: Sbornik materialov VIII Vserossiiskoi nauchno-tehnicheskoi konferentsii studentov, aspirantov i molodyh uchionyh, posviashchennoi 155-letiiu so dnia rozhdeniia K. E. Tsiolkovskogo. Krasnoyarsk: Siberian Federal University. Available: http://conf.sfu-kras.ru/sites/mn2012/section37.html
  9. Bai, Y., Luan, Y., Song, N., Kang, X., Li, D., Li, Y. (2012). Chemical Compositions, Microstructure and Mechanical Properties of Roll Core used Ductile Iron in Centrifugal Casting Composite Rolls. Journal of Materials Science & Technology, 28 (9), 853–858. doi:10.1016/s1005-0302(12)60142-x
  10. Demin, D. A., Pelikh, V. F., Ponomarenko, O. I. (1995). Optimization of the method of adjustment of chemical composition of flake graphite iron. Litejnoe Proizvodstvo, 7-8, 42–43.
  11. Demin, D. A., Pelikh, V. F., Ponomarenko, O. I. (1998). Complex alloying of grey cast iron. Litejnoe Proizvodstvo, 10, 18–19.
  12. Bondarchuk, A. A., Matveev, M. G., Polianskii, Yu. A. (2007). Modeli upravleniia tverdost'iu metalla v usloviiah stohasticheskoi i nechetkoi neopredelennosti. Sistemy upravleniia i informatsionnye tehnologii, 4.1, 124–128.
  13. Bondarchuk, A. A., Matveev, M. G. (2007). Modeli vybora sostava v sisteme «sostav-svoistvo». Materialy XX mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii «Matematicheskie metody v tehnike i tehnologiiah». Vol. 2. Yaroslavl: Yaroslavl State Technical University, 139–140.
  14. Glinkov, G. M., Makovskii, V. A., Lotman, S. L., Shapirovskii, M. R. (1986). Proektirovanie sistem kontrolia i avtomaticheskogo regulirovaniia metallurgicheskih protsessov. Moscow: Metallurgiia, 352.
  15. Demin, D. A., Demina, E. B., Akimov, O. V. et al.; In: Demin, D. A. (2012). Resursosberegaiushchie tehnologii v liteinom proizvodstve. Kharkov: PC «TECHNOLOGY CENTER», 320.
  16. Hartman, K. et al. (1977). Planirovanie eksperimenta v issledovanii tehnologicheskih protsessov. Moscow: Mir, 542.
  17. Raskin, L. G., Seraya, O. V. (2008). Nechetkaia matematika. Kharkov: Parus, 352.
  18. Seraya, O. V., Demin, D. A. (2012). Linear Regression Analysis of a Small Sample of Fuzzy Input Data. Journal of Automation and Information Sciences, 44 (7), 34–48. doi:10.1615/jautomatinfscien.v44.i7.40
  19. Demin, D. (2015). Mathematical modeling in the problem of selecting opti-mal control of obtaining alloys for machine parts in un-certainty conditions. Problems Of Mechanical Engineering, 16 (6), 15–23. Available: http://journals.uran.ua/jme/article/view/21309

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-01-31

Як цитувати

Demin, D. (2017). Дослідження міцності чавуну з пластинчастим графітом в факторному просторі «вуглець (С) – вуглецевий еквівалент (Секв)» в діапазонах С = (3,425–3,563) % та Секв = (4,214–4,372) %. Technology Audit and Production Reserves, 1(1(33), 24–32. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.93178

Номер

Том 1 № 1(33) (2017): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Металургійні технології: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Dmitriy Demin

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.