Оцінка ефективності комбінованої терапії у жінок, хворих на гострий неускладнений пієлонефрит, за наявності інфікованості молікутами сечових та статевих шляхів. Повідомлення 2. Результати дослідження стану місцевого імунітету
DOI:
https://doi.org/10.26641/2307-5279.22.1.2018.128066Ключові слова:
гострий неускладнений пієлонефрит у жінок, моллікути, запальні захворювання геніталій, місцевий імунітет, лікуванняАнотація
Проведені дослідження мукозального імунітету (МІ) у зразках сечі та вагінальних змивах 72 жінок з діагнозом гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) та супутніми запальними гінекологічними захворюваннями, а також 23 здорових жінок. До лікування при оцінці гуморальних факторів МІ виявлено достовірне збільшення рівня багатьох показників у порівнянні з контрольною групою. У хворих досліджуваної групи, сечостатеві шляхі яких були інфіковані моллікутами, використана запропонована схема лікування, яка включала не тільки класичну антибактеріальну терапію урологічної скерованості, а й антимікробну та імунотерапію запальних захворювань геніталій з використанням доксіцикліна, пробіотика Біоспорин, специфічних імуноглобулінів людини проти уреаплазм та мікоплазм. Після лікування встановлено покращення стану МІ слизових оболонок сечових та статевих шляхів в усіх групах хворих, що свідчило про зниження активності запального процесу у сечостатевих шляхах, більшою мірою – у сечових шляхах. Встановлені, на відміну від хворих групи порівняння, достовірні зміни показників МІ у сечі хворих досліджуваної групи: нормалізація рівня Ig А,М,G, секреторного IgA та секреторного компонента, найбільше зменшення медіани для С3-компонента комплемента (у 22,8 рази) та лактоферіна (у 16,0 раз). У змивах з вагіни даних пацієнток величини медіан для IgM та фактора некроза пухлин-α (ФНП-α) зменшилась відносно начальних величин у 2,5та 2,9 рази, тоді як у хворих групи порівняння - відповідно у 1,5 та 1,7 рази). Антибактеріальна терапія достовірно не змінила імунологічні показники у вагінальних змивах хворих другої групи порівняння, сечові шляхи яких були інфіковані тільки класичними бактеріями, в той час спостерігалось суттєве підвищення (у 3,5 рази) рівня ФНП-α, що вказувало на збереження хронічного запального процесу в гені таліях на тлі зменшення ознак запалення в нирках та сечовиї шляхах після курса лікування за запропонованою схемою.Посилання
Андреева И. В. Потенциальные возможности применения пробиотиков в клинической практике / И. В. Андреева // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер. – 2006. – Т. 8, № 2. – С. 151–172.
Арзуманян В. Г. Антимикробные пептиды как факторы местного иммунитета при вульвовагинальном кандидозе / В. Г. Арзуманян, Е. Т. Мальбахова, Л. М. Комиссарова // Эпидемиология и инфекционные болезни. – 2008. – № 4. – С. 46–49.
Борщ С.К. Вивчення антагоністичної активності апатогенних представників роду Bacillus, введених в пробіотичний препарат Біоспорин, щодо етіологічно значущих збудників дисбактеріозу кишечника та гнійно-запальних процесів / С.К. Борщ, Н.М. Середюк, Р.В. Куцик, Р.М. Мізюк // Матер. міжнар. НПК «Пробіотики – ХХІ сторіччя». – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 12–16.
Данилов Е.Ю. Урогенитальные микоплазмы (Мycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum) у женщин с инфекциями, передаваемыми половым путем / Е.Ю. Данилов // Ж. акушерства и женских болезней. – 2007. – Вып. 2. – С. 67–71.
Карамов Э.В. Мукозный иммунитет и его особенности / Э.В. Карамов, А.В Гарманова, Р.М. Хаитов // Иммунология. – 2008. – № 6. – С. 377–384.
Колесник М.О. Рецидивуюча інфекція сечової системи у жінок: етіологічна структура та сучасна концепція патогенезу (огляд та власні дослідження) / М.О. Колесник, Н.М. Степанова, В.С. Дріянська, А.В. Руденко // Журнал НАМНУ. – 2013. – № 2. – С. 194–204.
Кульчавеня Е.В. Эффективность комплексной терапии женщин, больных хроническим циститом, ассоциированным с внутриклеточными инфекциями / Е.В. Кульчавеня, А.А. Бреусов // Урология. – 2010. – № 4. – С. 25–29.
Маянский А.Н. Цитокины и медиаторные функции уроэпителия в воспалительных реакциях мочевыводящей системы // Цитокины и воспаление. – 2003. – № 3. – С. 15–18.
Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных: применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. – Москва: Медиа Сфера, 2002. – 312 с.
Ромащенко О.В. Запальні захворювання геніталій у дівчат та підлітків (етіологія, патогенез, прогнозування, лікування). Автореф. дис. ... докт. мед. наук. – Київ, 2000. – 40 с.
Ромащенко О.В. Комплексна терапія хронічного пієлонефриту у жінок репродуктивного віку / О.В. Ромащенко, В.В. Білоголовська, Л.О. Лебідь [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2008. – № 1. – С. 85–87.
Руденко А. В. Оцінка ефективності комбінованої терапії жінок, хворих на гострий неускладнений пієлонефрит, за наявності інфікованості молікутами сечових та статевих шляхів. Повідомлення 1. Клініко-мікробіологічні дослідження / А.В. Руденко, С.П. Пасєчніков, М.В. Мітченко [та ін.] // Урологія. – 2017. – № 4. – С. 13–20.
Руденко А.В. Стан імунітету сечовидільних шляхів у жінок, хворих на гострий пієлонефрит, в залежності від біологічних властивостей збудників / А.В. Руденко, О.М. Корніліна, М.В. Мітченко // Iмунологія та алергологія. – 2013. – № 4. – С. 62–66.
Руденко А.В. Стан мукозального імунітету урогенітального тракту у хворих на гострий пієлонефрит за наявності молікутів / А.В. Руденко, О.М. Корніліна, В.Т. Кругліков [та ін.] // Урологія. – 2009. – № 1. – С. 16–22.
Скоупс Р. Методы очистки белков / Р. Скоупс. – Москва: Мир, 1985. – С. 466–467.
Степанова Н.М. Етіологія, топічна діагностика та лікування інфекцій сечової системи. Автореф. дис…. докт. мед. наук. – Київ, 2008. – 40 с.
Урологія. Діючі протоколи надання медичної допомоги // За ред. С.П. Пасєчнікова. – Київ: ТОВ «Доктор-Медіа», 2011. – 626 с.
Чернякова В.И. Бактериологическая и иммунобиологическая эффективность Биоспорина при неспецифическом язвенном колите / В.И. Чернякова, Н.М. Береза, С.И. Селезнева [ и др. ] // Провизор. – 1998. – № 11. – С. 12–14.
Пат. №109850, UA, МПК (2015.01) А61К 35/74. Спосіб лікування жінок, хворих на гострий неускладнений та загострення хронічного пієлонефриту / А.В.Руденко, С.П. Пасєчніков, М.В. Мітченко; ДУ «Iнститут урології НАМН України»; № а 2014 07506; заявл. 04.07.2014; опубл. 12.10.2015. Бюл. № 19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стаття повинна мати візу керівника та офіційне направлення від установи, з якої виходить стаття (з круглою печаткою), і вказівкою, чи є стаття дисертаційною, а також у довільній формі на окремому аркуші - відомості про авторів (прізвище, ім’я, по батькові, посада, вчений ступінь, місце роботи, адреса, контактні телефони, E-mail).
Стаття повина бути підписана всіма авторами, які укладають з редакцією договір пропередачу авторських прав (заповнюється на кожного автора окремо з оригінальним підписом). За таких умов редакція має право на її публікацію та розміщення на сайті видавництва.
