Нетримання сечі у жінок: аспекти питання за даними соціологічного опитування

Автор(и)

  • O.I. Yatsyna Одеський Національний медичний університет МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.22.2.2018.135453

Ключові слова:

нетримання сечі, вік, соціальне положення, місце проживання, частота, умови втрати сечі

Анотація

В роботі представлені результати аналізу 9928 анкет жінок понад 18 років, які мали розлади сечовипускання, і були відібрані за цією ознакою із загальної кількості (19 094) опитаних при проведенні соціологічного дослідження, яке носило анонімний характер і охоплювало усі регіони України. Метою роботи було визначення частоти, особливостей, видів, умов нетримання сечі (НС). Враховувався вік та місце проживання. Проведене дослідження дозволило скласти соціальний профіль жінок із нетриманням сечі, який проявився за результатами розподілу їх за освітою, соціальним положенням, віком, місцем проживання. Виявлені особливості за тривалістю розладів сечовипускання: серед тих, хто їх має останній рік більше міських жителів віком 40 – 49 років, тоді як серед жінок сільської місцевості віком 60 і старше переважали випадки з тривалістю ≥ 5 років. З віком частота та ступінь тяжкості НС зростає: до 40 років практично у 75% випадків спостерігалось вдень, після 60 років у половини – цілодобово. Серед умов втрати сечі на першому місці виявилися фізичні зусилля. Вони, разом із зміною положення тіла, частіше простежені у відповідях жінок, які проживають в сільській місцевості. Порівняно з ними у мешканок міст відсоток ургентного компоненту більший. Отриманий опосередково орієнтований повіковий розподіл жінок за типом НС узгоджується з відомими даними літератури.

Посилання

Аль-Шукри С.Х., Кузьмин И.В. Качество жизни больных с гиперактивностью мочевого пузыря // Урологические ведомости. – 2011;1(1):21–26.

Гаджиева З.К. Расстройства мочеиспускания. Междисциплинарные проблемы в урологии / Под ред. ПВ Глыбочко, Ю.Г. Аляева. – Москва: Медфорум, 2015:244.

Кондратюк В.К., Литвиненко Р.А. Нетримання сечі у жінок (етіологія, діагностика, підходи до лікування) // Здоровье женщины. – 2013;2:35–40.

Костев Ф.И., Дехтярь Ю.Н., Чайка А.М. Диагностический мониторинг и выбор лечебной тактики при гиперактивном мочевом пузыре // Журнал ГрГМУ. – 2014;3(47):100–103.

Кривобородов Г.Г., Тур Е.И. Комплексный медикаментозный подход к лечению симптомов гиперактивного мочевого пузыря // Урология. – 2017;1:82–87.

Кузьмин И.В. Оценка качества жизни у больных с гиперактивностью мочевого пузыря // Нефрология. – 2006;4(10):93–97.

Неймарк А., Раздольская М.В. Недержание мочи у женщин. – Москва: ГЕОТАР-Медиа, 2013:127.

Пірожок ІО. Клінічно-уродинамічне обµрунтування використання медикаментозної терапії гіперактивного сечового міхура у жінок: автореф. дис….канд. мед. наук: 14.01.06 – урологія. ДУ Iнститут урології НАМН України. Київ, 2008:17.

Яговдик И.Н., Кузнецов Р.В. Алгоритм диагностического поиска при жалобах на недержание мочи у женщин // Журнал ГрГМУ. – 2008;4:74–77.

Lucas M.G., Bedretdinova D., Berghmans L.C. et al. Guidelines on Urinary Incontinence / European Association of Urology. – 2015;60(6):1118–1129.

Wierman M.E., Arlt W., Basson R., Davis S. R. et al. Androgen therapy in women: a reappraisal: an endocrine society clinical practice guideline // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2014;99(10):3489–3510.

Wood L.N., Anger J.T. Urinary incontinence in women // BMJ. – 2014;349:4531.

Hoy N.Y., Cohn J.A., Kowalik C.G., Kaufman M.R., Stuart Reynolds W., Dmochowski R.R. Management of Voiding Dysfunction After Female Neobladder Creation // Curr. Urol. Rep. – 2017;18(5):33. DOI: 10.1007/s11934-017-0682-y.

Ozturk N.K., Kavakli A.S. Use of bladder volume measurement assessed with ultrasound to predict postoperative urinary retention // North. Clin. Istanb. – 2017;203(3):209–216. DOI: 10.14744/nci.2016.03164.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-26

Номер

Розділ

Урологія