Морфофункціональний стан стінки сечоводу при експериментальному моделюванні уретеролітіазу

Автор(и)

  • V.N. Lesovoy Харківський національний медичний університет, Україна
  • I.I. Yakovtova Харківський національний медичний університет, Україна
  • S.V. Danilyuk Харківський національний медичний університет, Україна
  • R.V. Stetsishin Харківський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.21.1.2017.150084

Ключові слова:

сечокам’яна хвороба, уретеролітіаз, патоморфологічні зміни

Анотація

Метою дослідження було вивчення на світлооптичному рівні патоморфологічних змін гістоструктури стінки сечоводу в експерименті. Модель відтворена на 16 безпородних кролях з подальшим морфологічним дослідженням стану стінки сечоводу в зоні обструкції на 7–8-му і 12–14-ту добу. При тривалості перебування конкременту в сечоводі понад 7–8 діб з’являються додаткові ризики травмування стінки сечоводу і можливості розвитку ускладнень при ендоскопічному лікуванні уретеролітіазу. До 12 діб зміни суттєво збільшуються та поширюються, що значно підвищує ймовірність травмування стінки сечоводу і може стати додатковим чинником ускладнень у всіх термінах лікування уретеролітіазу. З огляду на ступінь змін стінки сечоводу, дані терміни перебування конкременту вимагають відповідної тривалості використання сечовідних стентів, які відіграють роль протекторів і сприяють оптимальному відновленню шарів стінки сечоводу, оберігають від утворення стриктур і деформацій просвіту сечоводу у віддалені терміни лікування. Тривале перебування каменя в сечоводі є додатковим фактором, який вимагає використання лікувальних методик, що мінімально травмують стінку сечоводу, зокрема лазерної літотрипсії, незалежно від розмірів, локалізації та щільності каменя.

Посилання

Вощула В. И. Мочекаменная болезнь: этиотропное и патогенетическое лечение, профилактика / В. И. Вощула. – Минск: ВЭВЭР, 2006. – 268 с.

Ureteral calculi / D. H. Bagley, Е. Higashira, N. R. Netto [et al.] // Stone disease. – 2003. – № 12(134). – P. 151–172.

Сохин С. А., Мельник В. В. Комплексное лечение при хроническом обструктивном пиелонефрите // Укр. мед. часопис. – 2012. – № 2(88). – С. 84–85.

Боржієвський А. Ц. Сучасні алгоритми лікування хворих на сечокам’яну хворобу / А. Ц. Боржієвський // Урологія. – 2005. – № 2. – С. 39–42.

Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте. 3-е изд., перераб. и доп. / И. П. Западнюк [и др.] – К.: Вища школа, 1983. – С. 216, 268.

Закон України №3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження» // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 27. – С. 230.

European convention for the protection of vertebrale animals used for experimental and other scientific purposes. – Council of Europe, Strasbourg, 1986. – 53 p.

Жаров А. В. Патоморфологические методики / А. В. Жаров, И. В. Иванов, А. П. Стрельников. – М.: Колос, 2000. – 400 с.

Саркисов Д. С. Микроскопическая техника / Д. С. Саркисов, Ю. Л. Петров – М: Медицина, 1996. – 548 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-07

Номер

Том 21 № 1 (2017)

Розділ

Сечокам'яна хвороба

Ліцензія

Стаття повинна мати візу керівника та офіційне направлення від установи, з якої виходить стаття (з круглою печаткою), і вказівкою, чи є стаття дисертаційною, а також у довільній формі на окремому аркуші - відомості про авторів (прізвище, ім’я, по батькові, посада, вчений ступінь, місце роботи, адреса, контактні телефони, E-mail).

Стаття повина бути підписана всіма авторами, які укладають з редакцією договір пропередачу авторських прав (заповнюється на кожного автора окремо з оригінальним підписом). За таких умов редакція має право на її публікацію та розміщення на сайті видавництва.