Мультиспиральна комп’ютерна томографія анатомії нижньої ниркової чашки і проблеми уретерокалікоанастомоза

Автор(и)

  • V.N. Demchenko Харківський національний медичний університет; Обласний медичний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала, Україна https://orcid.org/0000-0003-1225-3315
  • A.A. Altukhov Харківський національний медичний університет; Обласний медичний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала, Україна https://orcid.org/0000-0002-2063-7354
  • D.V. Schukin Харківський національний медичний університет; Обласний медичний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала, Україна https://orcid.org/0000-0002-2335-6101

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.24.2.2020.208792

Ключові слова:

уретерокалікоанастомоз, анатомія нижньої ниркової чашки

Анотація

Можливості здійснення уретерокалікоанастомоза істотно залежать від анатомії нижньої групи чашок, яка ще не розглядалася з точки зору цієї операції. До дослідження було включено 115 па-цієнтів, яким проводилася мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ) за різними показниками. Кількість малих чашок нижньої групи варіювала від 1 до 5 (в середньому 2,5). Ми визначили чотири основні варіанти локалізації ниркових чашок у ділянці нижнього полюса: I – одна з чашок локалізується спереду, а друга по ходу вертикальної вісі нирки (n=13, 11,3%); II – одна з чашок локалізується спереду, а друга ззаду (n=35, 30,4%); III – є лише одна чашка, яка підходить для уретерокалікоанастомоза, що розташовується по ходу вертикальної вісі нирки (n=18, 15,7%); IV – одна з чашок локалізується ззаду, а друга по ходу вертикальної вісі нирки (n=49, 42,6%). Імовірність ушкодження двох чашок при поперечнії резекції нирки становить 29,6%, тоді як при косій резекції – 12,2%. Інформація щодо кількості ниркових чашок нижньої групи і їх просторової локалізації відіграє важливу роль при плануванні уретерокалікоанастомоза. Запропонована анатомічна класифікація чашкової анатомії дозволяє легко обрати вид ниркової резекції у конкретного пацієнта і уникнути пошкодження сусідніх чашкових структур.

Посилання

Casale P., Mucksavage P., Resnick M., Kim S. Robotic Ureterocalicostomy in the pediatric population. J Urol. 2008. Vol. 180. P. 2643–2648.

Osman T., Eltahawy I., Fawaz Kh. et al. Ureterocalicostomy for treatment of complex cases of ureteropelvic junction obstruction in adults. Urology. 2011. Vol. 78. P. 202–207.

Arap M.A., Andrade H., Torricelli F.C., Denes F.T., Mitre A.I., Duarte R.J., Srougi M. Laparoscopic ureterocalicostomy for complicated upper urinary tract obstruction: mid-term follow-up. Int Urol Nephrol. 2014. Vol. 46(5). P. 865–869.

Комяков Б.К., Гулиев Б.Г., Аль Аттар Т.Х. Лапароскопічний уретерокалікоанастомоз при протяжній рецидивній стриктурі пиелоуретерального сегмента справа. Вісник урології Urology Herald. 2017. Vol. 5(3). P. 87–94.

Srivastava D., Sureka S.K., Yadav P., Bansal A., Gupta S., Kapoor R., Ansari M.S., Srivastava A. Ureterocalicostomy for Reconstruction of Complicated Ureteropelvic Junction Obstruction in Adults : Long-Term Outcome and Factors Predicting Failure in a Contemporary Cohort. J Urol. 2017. Vol. 198(6). P. 1374–1378.

Neuwirt K. Implantation of the lower ureter into the lower calyx of the renal pelvis. VII Congress de le Societe Internationale d’Urologie. 1947. P. 253–255.

Hawthorne N.J., Zincke H., Kelalis P.P. Ureterocalicostomy: an alternative to nephrectomy. J. Urol. 1976. Vol. 115, No. 5. P. 583–586.

Brodel M. The intrinsic blood-vessels of the kidney and their significance in nephrotomy. Bull Johns Hopkins Hosp. 1901. Vol. 12. P. 10.

Hodson J. The lobar structure of the kidney. Br J Urol. 1972. Vol. 44. P. 246.

Kaye K.W., Reinke D.B. Detailed caliceal anatomy for endourology. J Urol. 1984. Vol. 32. P. 1085.

Miller J., Durack J.C., Sorensen M.D., Wang J.H., Stoller M.L. Renal calyceal anatomy characterization with 3-dimensional in vivo computerized tomography imaging. J Urol. 2013. Vol. 189(2). P. 562–567.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-27

Номер

Розділ

Урологія