Доцільність ультразвукового скринінгу органів сечової системи з метою виявлення урологічних захворювань у вагітних при постановці на облік в жіночій консультації

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.24.2.2020.208797

Ключові слова:

ускладнення вагітності, органи сечової системи, ультразвукове дослідження, доплерометрія

Анотація

Частота інфекції органів сечової системи у вагітних складає 5–12%. Вагітні з аномаліями розвитку нирок перебувають в групі високого ризику по розвитку ускладнень вагітності. При цьому стан нирок і верхніх сечових шляхів у переважної більшості пацієнток до вагітності і в першому триместрі вагітності залишається нез’ясованим через існуючий алгоритм спостереження. У зв’язку з відсутністю попередньої інформації про стан органів сечової системи урологи часто опиняються в непростій діагностичній колізії. Мета дослідження: визначити роль ультразвукового скринінгу органів сечової системи вагітних при постановці на облік в жіночій консультації в першому триместрі вагітності. Матеріали і методи. Ультразвуковий скринінг проведено 370 вагітним жінкам за допомогою ультразвукових апаратів Logiq-400 MD та HONDA HS-2000. Комплексне ультразвукове дослідження (УЗД) сечової системи, включаючи доплерометрію ниркових судин і сечовідно-міхурових викидів, було проведено 32 вагітним. Результати. При ультразвуковому скринінгу сечокам’яна хвороба була виявлена у 12 вагітних, гідронефроз I стадії – у 21, гідронефроз II стадії – у 43 (у 20 із вторинним пієлонефритом), пієлонефрит – у 16, цистит – у 5, подвоєння нирки – у 8, солітарна кіста нирки – у 3, єдина нирка – у 1 вагітної. При наявності гідронефрозу всім вагітним жінкам була рекомендована позиційна терапія, вони були виділені в групу ризику з порушенням уродинаміки і можливим приєднанням пієлонефриту. У двох вагітних дані комплексного УЗД і неусунення пієлонефриту протягом 3–4 днів, незважаючи на позиційну і антибактеріальну терапію, послужили підставою для проведення дренування верхніх сечових шляхів за допомогою сечовідного стента. Стентування дозволило швидко усунути гестаційний пієлонефрит, і подальший перебіг вагітності протікав без ускладнень. Висновки. Ультразвуковий скринінг органів сечової системи вагітних жінок при постановці на облік у жіночій консультації дозволив виявити урологічну патологію у 29,5% ва-гітних. З них, зокрема, у 11,9% було виявлено гідронефроз, у 5,4% – гідронефроз, ускладнений пієлонефритом, у 4,3% – пієлонефрит, у 3,2% – сечокам’яна хвороба, у 2,2% – аномалії розвитку нирок. При проведенні ультразвукового скринінгу в I триместрі вагітності, в разі виникнення ускладнень вагітності з боку органів сечової системи в II або III триместрах, повторне проведення УЗД є динамічним дослідженням. Це сприяє більш об’єктивній оцінці клінічної ситуації і полегшує вироблення тактики ведення вагітної урологом. Проведення ультразвукового скринінгу дозволяє з великою ймовірністю судити про характер виниклих порушень уродинаміки в процесі вагітності, своєчасно проводити адекватну корекцію розладів уродинаміки, мінімізувати негативні наслідки в разі виникнення гестаційного пієлонефриту, а також запобігати перехід серозної форми пієлонефриту в гнійну. Ці заходи допомагають зберегти вагітність і здоров’я матері і плоду. У перспективі вважаємо за доцільне проводити комплексне обстеження майбутніх батьків перед планованою вагітністю, включаючи обов’язкове проведення УЗД сечової системи у жінок.

Посилання

Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні: наказ МОЗ України від 15.07.2011 № 417.

Шехтман М.М. Акушерская нефрология. М.: Триада Х, 2000. 255 с.

Кушевская Е.А. Пиелонефрит и ретенционно-обструктивные поражения верхних мочевых путей, их коррекция у беременных: автореф. дис. ... канд. мед. наук. Москва, 2007. 24 с.

Smaill F.M., Vazquez J.C. Antibiotics for asymptomatic bacteriuria in pregnancy. Cochrane Database Syst. Rev. 2015. No. 8. Doi: 10.1002/14651858.CD000490.pub3.

Wiles K., Chappell L., Clark K. Elman L., Hall M., Lightstone L., Mohamed G., Mukherjee D., Nelson-Piercy C., Webster P., Whybrow R., Bramham K. Clinical practice guideline on pregnancy and renal disease. BMC Nephrol. 2019. Vol. 20(1). P. 401–443. Doi: 10.1186/s12882-019-1560-2.

Парменов Р.В. Ведение беременности, родов и послеродового периода у женщин с аномалиями развития почек: автореф. дис. ... канд. мед. наук. Москва, 2004. 23 с.

Wing A., Fassett M.J., Getahun D. Acute pyelonephritis in pregnancy: an 18-year retrospective analysis. Am. J. Obstet. Gynecol. 2014. Vol. 210(3). P. 219. Doi: 10.1016/j.ajog.2013.10.006.

Шуляк О.В. Інфекції сечостатевих шляхів: пієлонефрит. Український медичний часопис. 2014. № 4(102). С. 32–41.

Квятковський Є.А., Куцяк Т.Л., Квятковська Т.О., Хархота В.Б. Стан ниркової гемодинаміки і уродиниміки при гострому пієлонефриті за даними ультразвукової доплерометрії. Урологія. 2001. № 1. С. 20–24.

Квятковский Е.А., Квятковская Т.А. Ультрасонография и допплерография в диагностике заболеваний почек. Днепропетровск: Новая идеология, 2005. 318 с.

Литвинець Є.А., Гоцуляк Я.В. Гестаційний пієлонефрит: ультразвукова доплерографія в дослідженні ниркової гемодинаміки. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2013. Т. 13(4). С. 50–53.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-27

Номер

Розділ

Урологія