Що відомо про амбулаторну урологію в Європі

Автор(и)

  • Г. Хаас Університет Йоганнеса Гутенберга, Майнц, Німеччина https://orcid.org/0000-0003-2133-9372
  • Ф. Дімітріадіс Університет Арістотеля, Салоніки, Греція https://orcid.org/0000-0003-1198-9144
  • С.М. Хензель Лікарня Франциска, Роттердам, Нідерланди
  • А.Г. Захаріу Університет Яніни, Волос, Греція

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.25.1.2021.231359

Анотація

Інформація про офісну урологію та амбулаторну урологію, яку виконують урологи, обмежена.  Заснована в 2017 р. Секція EAU ESUO амбулаторних та офісних урологів за допомогою двох анкет провела опитування щодо кількості амбулаторних урологів, методи амбулаторної урології (26 країн, 53 запитання) та умови роботи амбулаторних урологів (16 країн, 53 запитання). Загалом, у 26 європейських країнах та 106 питаннях.  Питання охоплювали кількість амбулаторних урологів, роль субспеціальності, власне стаціонарне лікування, діагностичні методи (лабораторія, візуалізація, інструментальна діагностика), неонкологічну та онкологічну медикаментозну терапію, інструментальну терапію та амбулаторну хірургію.  Були вивчені види зайнятості, інститут роботи амбулаторних урологів та джерела їх заробітної плати, а також обсяг дозволів, необхідних для виконання медичної роботи, та кількість пацієнтів.

Результати показали загалом 16 532 амбулаторних урологів у 26 європейських країнах.  Таким чином, амбулаторна урологія є постійно зростаючою  частиною урології в Європі.  Велике розмаїття та різниця в конкретних країнах спостерігається в методах,  які амбулаторні урологи використовують для догляду за своїми пацієнтами.  Оцінка даних показує, що «офісна урологія» є лише одним із декількох способів лікування амбулаторних пацієнтів у Європі.  Ці відмінності можуть бути пояснені історією та розвитком урології в окремих країнах та розмежуванням конкретних країн щодо інших спе-ціальностей.  Обговорюється роль міжнародних організацій, таких як ЄАУ, у просуванні спільного шляху.  Амбулаторні урологи працюють так само, як самозайняті в офісах, медичних центрах або лікарнях.  У різних пропорціях їхня зарплата надходить від державного та приватного медичного страхування та від окремого пацієнта.  Медицина високо регулюється органами влади необхід-ністю отримання дозволів.

Направлення пацієнтів до уролога описуються стосовно джерел заробітної плати та обсягу співпраці між лікарями з дивовижними результатами.  Обговорено завдання амбулаторної урології в її ролі зв’язку між загальною медициною, урологічною клінікою та алгоритмом розподілу пацієнтів до відповідного закладу допомоги.

Посилання

Kiely E.A. The European Board of Urology survey of current urological manpower, training and practice in Europe. BJU Int. 2000. Vol. 85, No. 1. P. 8–13. DOI: 10.1046/j.1464-410x.2000.00851.x.

Kiely E.A. An EBU Manpower Survey- How European Urology is Evolving. EUT. 2005. October.

Cek M., Kiely E.A. Results of the EBU Manpower Survey on office urology. EUT. 2007. Sept., 18. (19/5).

Haas H. A discussion of what we consider to be office urology. EUT. 2019. Oct/Dec, 15. (31/5).

Haas H. Varieties in Office Urology across Europe. EUT. 2018. Oct/Dec, 23. (30/5).

Haas H. Recognising the potentials of Office Urology. EUT. 2017. Mar/May, 10. (29/2).

Brenneis H., Dimitriadis F. Networking in the urological office. EUT. 2020. Aug/Sep, 37. (32/4).

Haensel S. The new General Data Protection Regulation. EUT Congress Edition. 2019. Mar, 15.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-16

Номер

Розділ

Урологія