Рівень фрагментації тканинної ДНК – діагностичний та лікувальний скринінг гострого пієлонефриту і цукрового діабету в експерименті

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.25.1.2021.231362

Анотація

Біохімічні та електронно-мікроскопічні дослідження свідчать про участь апоптозу в патоге-незі багатьох патологічних станів, що дозволяє класифікувати програмовану клітинну загибель, як універсальний загальнопатологічний процес раннього розвитку численних захворювань та синдромів з наявністю всього комплексу клінічних проявів. Особливості шляхів апоптичної внутрішньоклітинної сигналізації та зміни у внутрішньоклітинних мішенях сприяють розвитку деструктивних процесів у клітині і завершуються руйнуванням геномної ДНК з подальшим клітинним фагоцитозом. Метою роботи було вивчення рівня фрагментації ядерної ДНК у клітинах периферичної крові і нирках щурів при медикаментозному впливі на перебіг гострого пієлонефриту та супутнього йому гіперглікеміч-ного стану (прототип цукрового діабету) в умовах експерименту.

 Порівнюючи з  даними норми, слід зауважити, що у щурів з ГП при  гіперглікемічному стані рівень фрагментованості ДНК був більш високим при етіотропному медикаментозному впливі, ніж при застосуванні етіотропно-патогенетичного медикаментозного впливу. Так, при ЕМВ рівень фрагментованої ДНК при ГП на тлі моделі ЦД I типу був підвищений в лейкоцитах крові на 163,0% і в нирках на 80,1%, а при ЦД II типу в лейкоцитах на 122,6%, і в нирках на 56,3%. Тоді як при застосуванні ЕПМВ показник фрагментованості ДНК при ГП з ЦД I типу був підвищений в лейкоцитах крові на 98,8% і в нирках на 41,4%, а при моделі ЦД II типу в лейкоцитах на 42,7%, і в нирках на 20,4%.

 Слід підкреслити, що застосування ЕПМВ у тварин з ГП та супутнім прототипом ЦД відносно даних при ЕМВ виявилось  ефективним, суттєво знижуючи рівень фрагментованої ДНК, знижуючи цей показник при моделях ЦД I і II типів у нирках на 21,5% і на 22,9% відповідно, порівняно з результатом етіотропного  медикаментозного впливу.

Посилання

Программированная клеточная гибель: под ред. проф. В.С. Новикова. СПб: Наука, 1993. 276 с.

Туманский В.А., Шебеко Ю.А. Патогенно-индуцированный апопоз гепатоцитов при хроническом вирусном гепатите: молекулярные механизмы и микроскопическая диагностика. Патологія. 2008. Т. 5, № 3. С. 29–33.

Сухонос Н.К. Роль апоптоза при сочетанном течении хронического обструктивного заболевания легких и сахарного диабета 2-го типа. Міжнар. мед. журн. 2017. № 3. С. 22–27.

Глухов А.И., Грызунова Г.К., Усай Л.И. и др. Роль апоптоза в патогенезе некоторых критических состояний. Общая реаниматология. 2019. Т. 15, № 2. С. 79–98. DOI: 10.15360/1813-9779-2019-2-79-98.

Wang Ch., Youle R.J. The Role of Mitochondria in Apoptosis. Annu. Rev. Genet. 2009. Vol. 43. Р. 95–118. DOI: 10.1146/annurev-genet-102108-134850.

Elliott M.R., Ravichandran K.S. Clearance of apoptotic cells: implications in health and disease. J. Cell Biol. 2010. Vol. 189. P. 1059–1070.

Walsh C.M., Edinger A.L. The complex interplay between autophagy, apoptosis, and necrotic signals promotes T-cell homeostasis. Immunol. Rev. 2010. Vol. 236. P. 95–109.

Srichai M.B., Hao Ch., Davis L. et al. Apoptosis of the Thick Ascending Limb Results in Acute Kidney Injury. J. Am. Soc. Nephrol. 2008. Vol. 19. Р. 1538 –1546.

Комаревцева И.А., Холина Е.А. Содержание фрагментированной ДНК в лимфоцитах больных лимфомами. Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. 2007. Т. 8, № 4. С. 94–95.

Белоус Ю. А. Индуцированный ренальный апоптоз и его регуляция при повреждении почки: автореферат дис. ... д-ра мед. наук: 14.03.03. М: [б. и.], 2010. 38 с.

Finucane D.M., Waterhouse N.J., Amarante-Mendes G.Р. Collapse of the inner mitochondrial transmembrane potential is not required for apoptosis of HL60 cells. Exp. Cell Res. 1999. Vol. 251, No. 1. Р. 166–174.

Орлова Е.А., Комаревцева И.А., Петров Е.Г., Деркач Л.С. О роли оксидантного стресса в развитии апоптоза при экспериментальной острой почечной недостаточности. Укр. мед. альманах. 2003. Т. 6, № 1. С. 83–85.

Едранов С.С. Апоптоз как фактор организации посттравматического воспаления. Тихо-океанский мед. журн. 2012. №2(48). С. 100–104.

Дятлова А.С., Дудко А.В., Линькова Н.С., Хавинсон В.Х. Молекулярные маркеры каспаза-зависимого и митохондриального апоптоза: роль в развитии патологии и в процессах клеточного старения. Успехи современной биологии. 2018. Т. 138, № 2. С. 126–137.

Орлова Е.А., Комаревцев В.Н. Определение фрагментации ДНК в клетках почечной ткани. Актуальні проблеми акушерства і гінекології. клінічної імунології та медичної генетики. 2001. № 6. С. 206–207.

Байрашева В.К. Моделирование сахарного диабета и диабетической нефропатии в эксперименте. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 4. DOI: 10.17513/spno.127-21024.

Zhang M., Lv X.-Y., Li J., Xu Z.-G., Chen L. The Characterization of High-Fat Diet and Multiple Low-Dose Streptozotocin Induced Type 2 Diabetes Rat Model. Exp. Diabetes Res. 2008. DOI: 10.1155/2008/704045.

Комаревцева И.А., Холина Е.А. Содержание фрагментированной ДНК в лимфоцитах больных с лимфомами. Укр. журн. клінічної та лабораторної медицини. 2008. Т. 3, № 1. С. 67–69.

Messmer U.K., Briner V.A., Pfeilschifter J. Basic Fibroblast Growth Factor Selectively Enhances TNF-a – Induced Apoptotic Cell Death in Glomerular Endothelial Cells: Effects on Apoptotic Signaling Pathways. J. Am. Soc. Nephrol. 2000. Vol. 11. Р. 2199–2211.

Borysov S.O., Kostyev F.I., Borysov O.V., Molchanyuk N.I. Electron microscopic diagnostics of apoptosis processes under simulation conditions in the experiment of acute pyelonephritis and concomitant diabetes mellitus type I and II. Reports of Morphology. 2018. Vol. 24, No. 1. P. 39–46. DOI: 10.31393/morphology-journal-2018-24(1)-07.

Borysov S.O., Kostyev F.I., Borysov O.V., Molchanyuk N.I. Possibility of the treatment effects on the dynamics of apoptosis processes in tissues of kidneys in acute pyleonephritis and comparative diabetes mellitus in the experiment. Reports of Morphology. 2018. Vol. 24, No. 2. P. 57–65. DOI: 10.31393/morphology-journal-2018-24(2)-09.

Борисов С.О., Костєв Ф.І., Борисов О.В. Дослідження активності ферментів антиоксидант-ної системи в крові та тканинах нирок щурів при моделюванні гострого пієлонефриту та супутнього цукрового діабету II типу. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2019. № 1/1. С. 92–97.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-16

Номер

Розділ

Урологія