Про- та протизапальні ефекти простагландинів та лейкотрієнів, що до крові та нирки при експериментальному пієлонефриті, ускладненому цукровим діабетом з оцінкою фармакокорекції
DOI:
https://doi.org/10.26641/2307-5279.25.4.2021.253248Ключові слова:
пієлонефрит, гіперклікемія, дослідження, перебіг, плазма крові, тканина нирок, цитокіни, лейкотриєни, медикаментозний впливАнотація
Проведене дослідження є експериментально-клінічним, виконано на лабораторних щурах та присвячено меті визначення рівня простогландинаЕ-2 та лейкотрієнаВ-4 в плазмі крові та тканині нирок тварин з гострим пієлонефритом на тлі супутнього гіперглікемічного стану для моніторингу розвитку та перебігу запального процесу та оцінки ефективності медикаментозного впливу.
Ниркова тканина вміщує значну кількість простагландинів та приймає активну участь у їх синтезі та метаболізмі, регулюючи запальні реакції і тонус верхніх сечових шляхів, підтримуючи у нормі баланс між різними групами ПГ, що мають різнонаправлену фізиологічну дію.
Встановлено, що при гострому пієлонефриті у щурів виявлено суттєве підвищення рівня простагландина Е2 в плазмі крові на 106,4% та у тканині нирок на 48,9%, а лейкотрієну В4 в плазмі крові на 54,8% та у нирках 27,5% порівняно з нормою. Виявлено, що гострий пієлонефрит при супутньому гіперглікемічному стані обумовлює підвищення рівню простагландина Е2, при діабеті II типу в плазмі крові на 208,2% а тканині нирок тварин – на 112,6% відносно норми, при діабеті I типу виявлено виражене зростання рівня простагландина Е2 в плазмі крові на 235,2% та нирках на 132,7% при порівнянні з нормою. Слід зазначити, що застосування етіотропно-патогенетичного медикаментозного впливу сприяло суттєвому зниженню рівнів ПГЄ2 та ЛВ4 в плазмі крові і в тканині нирок щурів з відтвореним гострим пієлонефритом тацукровим діабетом, що свідчить про ефективність запропонованого нами медикаментозного впливу на перебіг інфекційно-запального процесу та попередження розвитку тяжких ниркових ускладнень, обумовлених супутнім гіперглікемічним станом. Вищезгаданий етіо-патогенетично орієнтований медикаментозний вплив дозволяє досягти певного балансу про- і протизапальних регуляторів, сукупна дія яких попереджує не лише прогресування і ускладнення запалення, а і перехід гострого запального процесу у хронічну фазу. Ймовірно, що досліджувані медіатори запалення (ейкозаноїди) спроможні активізувати апоптоз, в цьому аспекті останній захисний механізм, що сприяє елімінації з ниркових клубочків та канальців надлишку ушкоджених клітин і відновленню їх структури, забезпечуючи сприятливе завершення запального процесу та запобігання розвитку його ускладнень за умов супутнього гіперглікемічного стану.
Посилання
Habib A., Creminon C., Frobert Y. et al. Demonstration of an inducible cyclooxygenase in human endothelial cells using antibodies raised against the carboxyl-terminal region of the cyclooxygenase-2. J. Biol. Chem. 1993. V. 268, No. 31. Р. 23448–23454.
Roy R., Polgar P., Wang Y. et al. Regulation of lysyl oxidase and cyclooxygenase expression in human lung fibroblasts: interactions among TGF-b, IL-1b, and prostaglandin E. J. Cell. Biochem. 1996. V. 62, No. 3. Р. 411–417.
Barrios-Rodiles M., Chadee K. Novel regulation of cyclooxygenase-2 expression and prostaglandin E2 production by IFN-gamma in human macrophages. J. Immunol. 1998. V. 161, No. 5. Р. 2441–2448.
Hao C.M., Breyer M.D. Physiological regulation of prostaglandins in the kidney. Annu. Rev. Physiol. 2008. V. 70. Р. 357–377.
Moro M.G., Sanchez P.K.V., Lupepsa A.C. et al. Cyclooxygenase biology in renal function – literature review. Rev. Colomb. Nefrol. 2017. V. 4, No. 1. P. 27–37.
Norregaard R., Kwon T.H., Frokier J. Physiology and pathophysiology of cyclooxygenase-2 and prostagland in E2 in the kidney. Kidney Res. Clin. Pract. 2015. V. 34. Р. 194–200.
Sales K.J., Grant V., Jabbour H.N. Prostaglandin E2 and F2± activate the FP receptor and up-regulate cyclooxygenase-2 expression via the cyclic AMP response element. Mol. Cell Endocrinol. 2008. V. 285, No. 1–2. Р. 51–61.
Патофізіологія: [підручник] / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць, М.В. Кришталь та ін. 6-е вид., переробл. i допов. К.: ВСВ «Медицина», 2017. 704 с.
Sirois P., Borgeat P. Pharmacology of the leukotrienes. J. Pharmacol. 1984. V. 15. Р. 53–68.
Wang B., Wu L., Chen J. et al. Metabolism pathways of arachidonic acids: mechanisms and potential therapeutic targets. Sig. Transduct. Target Ther. 2021. V. 6, No. 94. Doi: 10.1038/s41392-020-00443-w.
Norregaard R., Madsen К., Hansen P.B.L. et al. COX-2 disruption leads to increased central vasopressin stores and impaired urine concentrating ability in mice. Am. J. Physiol. Renal Physiol. 2011. V. 301. P. F1303–F1313.
Yang T., Huang Y.G., Ye W. et al. Influence of genetic background and gender on hypertension and renal failure in COX-2-deficient mice. Am. J. Physiol. Renal Physiol. 2005. V. 288. P. F1125–F1132.
Kamei D., Yamakawa К., Takegoshi Y. et al. Reduced pain hypersensitivity and inflammation in mice lacking microsomal prostaglandin e synthase-1. J. Biol. Chem. 2004. V. 279. Р. 33684–33695.
Trebino C.E., Stock J.L., Gibbons С.Р. et al. Impaired inflammatory and pain responses in mice lacking an inducible prostaglandin E synthase. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2003. V. 100. Р. 9044–9049.
Breyer M.D., Zhang Y., Guan Y.F. et al. Regulation of renal function by prostaglandin E receptors. Kidney Int. Suppl. 1998. V. 67. P. 88–94.
Breyer M.D., Breyer R.M. Prostaglandin E receptors and the kidney. Am. J. Physiol. Renal Physiol. 2000. V. 279. P. F12–F23.
Muhammad Sajid Hamid Akash, Kanwal Rehman, Shuqing Chen. Role of inflammatory mechanisms in the pathogenesis of type 2 diabetes. J. Cell Biochem. 2013. V. 114, No. 3. Р. 525–531.
Zahner G., Harendza S., Muller E. et al. Prostaglandin E2 stimulates expression of matrix metalloproteinase 2 in cultured rat mesangial cells. Kidney International. 1997. V. 51, No. 4. Р. 1116—1123.
Ozen G., Boumiza S., Deschildre C. et al. Inflammation increases MMP levels via PGE2 in human vascular wall and plasma of obese women. Int. J. Obes. (Lond). 2019. V. 43, No. 9. Р. 1724–1734.
Catania J.M., Chen G., Parrish A.R. Role of matrix metalloproteinases in renal pathophysiologies. Am. J. Physiol. Renal Physiol. 2007. V. 292. P. F905–F911.
Eddy A.A. Molecular basis of renal fibrosis. Pediatr. Nephrol. 2000. V. 15. Р. 290–301.
Elmore S. Apoptosis: A Review of Programmed Cell Death. Toxicol Pathol. 2007. V. 35, No. 4. Р. 495–516.
Cantaluppi V., Quercia A.D., Dellepiane S. et al. Interaction between systemic inflammation and renal tubular epithelial cells. Nephrol. Dial. Transplant. 2014. V. 29. Р. 2004–2011.
Priante G., Gianesello L., Ceol M. et al. Cell Death in the Kidney. Int. J. Mol. Sci. 2019. V. 20, No. 14. P. 3598. Doi: 10.3390/ijms20143598.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стаття повинна мати візу керівника та офіційне направлення від установи, з якої виходить стаття (з круглою печаткою), і вказівкою, чи є стаття дисертаційною, а також у довільній формі на окремому аркуші - відомості про авторів (прізвище, ім’я, по батькові, посада, вчений ступінь, місце роботи, адреса, контактні телефони, E-mail).
Стаття повина бути підписана всіма авторами, які укладають з редакцією договір пропередачу авторських прав (заповнюється на кожного автора окремо з оригінальним підписом). За таких умов редакція має право на її публікацію та розміщення на сайті видавництва.
