Хибний крипторхізм як причина гормональних розладів та порушення фертильності у чоловіків

Анотація

Нами протягом 2012–2021 рр. у клініці урології ДДМУ на базі КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради» у 124 пацієнтів із хибним крипторхізмом (ХК) віком від 18 до 62 років (у середньому 28,7±8,3 року), які зверталися за консультацією з приводу порушень фертильності, гормонального тла, ознак еректильної дисфункції, було проведене комплексне обстеження, консервативне (28 пацієнтів – контрольна група) та хірургічне (96 – основна група) лікування.
Усі пацієнти з ХК проходили комплексне обстеження. Обстеження пацієнтів включало вивчення скарг, анамнезу захворювання та життя. При цьому з’ясовували терміни формування скарг, наявність хронічних захворювань, шкідливих звичок (паління).
Проводили фізикальне обстеження з метою оцінки функції всіх органів та систем і виявлення супутньої патології. Оцінювали локальний статус пацієнта у вертикальному та горизонтальному положенні в стані спокою, при напруженні та покашлюванні. Оцінювали зміни при огляді зовнішнього пахового кільця.
Лабораторні обстеження проводили всім пацієнтам у наступному об’ємі: клінічний аналіз крові; біохімічний аналіз крові, із визначенням показників рівнів загального білка, сечовини, креатиніну, білірубіну, печінкових ферментів, глюкози; визначення рівня гормонів крові (ЛГ, ФСГ, тестостерон загальний, естрадіол, пролактин, кортизол); оцінка сперматогенезу (спермограма).
Усім пацієнтам, у відповідності до критеріїв включення до обстеження та проведення хірургічного втручання, проводили УЗД органів калитки із доплерографією, як з метою уточнення структурного стану яєчка, так і визначення розміру, із розрахунком об’єму яєчка, наявності зайвої рідини у міжоболонковому просторі, стану артеріального та венозного кровообігу, наявності позитивної або негативної проби Вальсальви.
Усі пацієнти, які були залучені до дослідження (основна та контрольна групи), отримували консервативну терапію (wobenzym по 5 таблеток 3 рази на добу протягом 1–2 місяців, препарати вітаміну Е по 200 мг 3 рази на добу – 2 місяці та ascorutinum по 1 таблетці 3 рази на день – 1 місяць). У пацієнтів із достовірно зниженим рівнем тестостерону до терапії включали tribestan по 2 таблетки 3 рази на день протягом 3 місяців.
Пацієнти, які давали згоду для проведення оперативного лікування, отримували вищезазначену терапію після оперативного лікування. Оперативне лікування полягало в пластиці пахового каналу за методом Жирара-Спасокукоцького у модифікації Кімбаровського з одного (при однобічному) або двох боків (при двобічному хибному крипторхізмі).
Отримані результати післяопераційного лікування у порівнянні з результатами  початкового обстеження свідчать про покращення показників гормонального обстеження та даних результатів спермограми. У контрольній групі, яка отримувала суто консервативну терапію, зміни показників не носили доказовий характер.
При обстеженні пацієнтів з безпліддям і еректильною дисфункцією при виявленні патологічної міграції яєчка необхідно розглядати можливість і необхідність оперативного лікування з метою попередження подальшого пригнічення сперматогенної та гормональної функції у цих чоловіків та відновлення гормонального фону та фертильності.
Оскільки патологічні зміни при хибному крипторхізмі призводять до виникнення окрім безпліддя явищ метаболічного синдрому та гіпогонадизму, ця проблема має дуже важливе значення у збереженні чоловічого здоров’я.