Досвід перкутанної нефролітотрипсії каменів нирок великих розмірів

Автор(и)

  • С.В. Головко Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Україна https://orcid.org/0000-0001-9479-2675
  • А.А. Кобірніченко Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Україна https://orcid.org/0000-0003-2757-1957
  • В.Р. Балабаник Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Україна https://orcid.org/0000-0001-6524-0425
  • В.М. Кравчук Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Україна https://orcid.org/0000-0001-9101-4552

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.26.1.2022.260486

Ключові слова:

перкутанна нефролітотрипсія, сечокам’яна хвороба, коралоподібні конкременти

Анотація

Актуальність. Сечокам’яна хвороба Належить до розповсюджених захворювань. Згідно з даними літератури, в Україні її частота становить 732,8 на 100 000 населення. За останні роки значно збільшилось застосування мінімально інвазивних методик, таких як екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія (ЕУХЛ) та уретеро- скопія з контактною літотрипсією; однак ПНЛ залишається операцією вибору серед основних методик лікування конкрементів великих розмірів.
Мета: Оцінити ефективність перкутанної нефролітотрипсії (ПНЛ) каменів нирок розмірами більше 50 мм.
Матеріали і методи: в дослідження увійшли 28 (двадцять вісім) хворих, із них двадцять п’ять (89,28%) чоловіків та три (10,71%) жінки, з наявністю конкрементів нирок розмірами >50 мм, які лікувались в НВМКЦ з квітня 2016 по березень 2020 року. Досліджувались показники stone-free rate (стан, вільний від конкрементів) та частота ускладнень.
Результати: У тринадцяти (46,42%) випадках конкременти знаходились у правій нирці та у п’ятнадцяти (53,57%) у лівій нирці. У дев’ятнадцяти (67,85%) хворих не залишалось резидуальних конкрементів, а у дев’яти (32,14%) мали місце резидуальні конкременти. У 4 пацієнтів (14%) була проведена екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія, у 5 (17%) випадках –контактна літотрипсія резидуальних конкрементів, що мігрували в нижню третину сечоводу. Після повторного втручання у 5 випадках (17,86%) спостерігався стан, вільний від конкрементів. Показник stone-free rate становив 85,71%. Середня тривалість оперативного втручання складала 115±24,64 хв. Рівень гемоглобіну до - та після оперативного втручання становив 142 (117–159) г/л та 119 (94–132) г/л відповідно (р<0,005). Тривалість госпіталізації склала 5,07 (4–9) днів. Ускладнення спостерігались у шести хворих (21,5%). Стан, вільний від конкрементів, визначався як відсутність будь-яких резидуальних конкрементів при рентгеноскопії на 1-й день після операції та при КТ через 3 місяці. Резидуальні конкременти розміром Ј4 мм та >4 мм вважались несуттєвими та суттєвими відповідно.
Висновок. Перкутанна нефролітотрипсія є ефективним та надійним методом лікування та повинна бути методом вибору у лікуванні коралоподібних конкрементів нирок та конкрементів нирок великих розмірів.

Посилання

Pietropaolo A., Reeves T., Aboumarzouk O., Kallidonis P., Ozsoy M., Skolarikos A., Somani B.K. Endourologic management (PCNL, URS, SWL) of stones in solitary kidney: A systematic review from European association of urologists young academic urologists and uro-technology groups. Journal of endourology. 2020. 34(1). Р. 7–17.

Haghighia R., Zeraatib Н. Ultra-mini-percutaneous nephrolithotomy (PCNL) versus standard PCNL: A randomised clinical trial. Arab Journal of Urology. 2017. 15(4). Р. 294–298.

Reeves T. et al. Role of endourological procedures (PCNL and URS) on renal function: a systematic review. Current urology reports. 2020. 21(5). P. 1–11.

Akman T., Binbay M., Kezer C., Yuruk E., Tekinarslan E., Ozgor F. et al. Factors affecting kidney function and stone recurrence rate after percutaneous nephrolithotomy for staghorn calculi: outcomes of a long-term follow up. J Urol. 2012. 187(5). P. 1656–1661.

Fernstrom I., Johansson B. Percutaneous pyelolithotomy. A new extraction technique. Scand J UrolNephrol. 1976. 10(3). P. 257–259.

Ketsuwan C. et al. Peri-operative factors affecting blood transfusion requirements during PCNL: a retrospective non-randomized study. Research and reports in urology. 2020. 12. P. 279.

El-Nahas A.R., Eraky I., Shokeir A.A., Shoma A.M., el-Assmy A.M., el-Tabey N.A. et al. Factors affecting stone-free rate and complications of percutaneous nephrolithotomy for treatment of staghorn stone. Urology. 2012. 79(12). P. 1236–1241.

Desai M., DeLisa A., Turna B., Rioja J., Walfridsson H., D’Addessi A. et al. The clinical research office of the endourological society percutaneous nephrolithotomy global study: staghorn versus nonstaghorn stones. J Endourol. 2011. 25(1). P. 11–17.

Netto N.R. Jr., Ikonomidis J., Ikari O., Claro J.A. Comparative study of percutaneous access for staghorn calculi. Urology. 2005. 65(4). P. 659–662.

Білай С.І., Довбиш М.А. Дослідження функціонального стану нирок та показників метаболічних порушень у хворих на уретний нефролітіаз коморбідний з метаболічним синдромом. Клінічна та експериментальна медицина. 2019. № 3. С. 70–76.

Сайдакова Н.О. Загальна картина стану урологічної служби, основних показників діяльності, епідеміологічних процесів в Україні (2016-2017 роки). Урологія. 2018. № 3. С. 6–9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-05

Номер

Розділ

Урологія