Трансфер технологій – головний механізм інноваційного розвитку України.

Анотація

В статті розкрито особливості інноваційного процесу та охарактеризовано фази перетворення інноваційного процесу у товарний. Наведено різноманітні підходи щодо визначення поняття «трансфер технологій». Перераховано та розкрито основні форми передачі технологій, а саме: патентні угоди, ліцензійні угоди, «ноу-хау», інжиніринг, франчайзинг. Представлено класифікацію трансферу технологій на промислових підприємствах за такими ознаками: за формою; за призначенням; за засобами передачі технологій; за сферою розповсюдження; за типом передачі технологій; за змістом технологічних досягнень, що передаються підприємством. Проаналізовано динаміку впровадження інновацій на промислових підприємствах України за період 2000-2014 рр. Зазначено тенденцію до зниження інноваційної активності вітчизняних промислових підприємств. Визначено основні проблеми підприємств в сфері трансферу технологій. Охарактеризовано провайдинг інновацій та наведено схему системи інноваційного провайдингу. Наведено основних вітчизняних посередників у передачі технологій. Перераховано  основні напрямки діяльності центрів трансферу технологій, наприклад: дослідження кон'юнктури ринку технологій; здійснення заходів, спрямованих на передачу інноваційних технологій зі сфери їхнього розроблення в сферу практичного застосування у межах науково-виробничої кооперації й інвестиційного співробітництва, здійснення технологічного аудиту підприємств та надання консультаційних послуг та інше. Представлено модель роботи мереж UTTN та NTTN. Відзначено проблеми, які перешкоджають розвитку як національного, так і міжнародного трансферу технологій в Україні.