ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРОЮ РЕГІОНУ

Автор(и)

  • Л. Л. Сотниченко Одеська національна морська академія м. Одеса, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6725.30.2015.74231

Ключові слова:

регіональне управління, науковий потенціал, інтелектуальне управління, вища освіта, приватний сектор

Анотація

У статті доведено, що світова практика свідчить, що саме знання, інтелектуальний капітал стають потужним каталізатором науково-технологічного й економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності різних організацій. Підкреслено, що  створення нової якості регіонального управління інфраструктурою слід здійснювати за допомогою розробленої концепції.  Конкурентоспроможність і розвиток інфраструктури конкретного регіону в найближчій і далекій перспективі буде визначатися в значній мірі якістю управління, ефективним використанням прогресивних методів, технологій, досягнень сучасного менеджменту. Створення нової якості регіонального управління інфраструктурою відповідно до розробленої методології слід здійснювати за допомогою концепції. Логіка й історія розвитку концепції управління людськими ресурсами свідчить, що форми, зміст й ступінь її застосованості в різних управлінських структурах будуть відрізнятися. Показано взаємозв'язок базових (сутнісних) елементів, що формують інноваційне управління регіональною інфраструктурою. До функцій організацій сектору вищої освіти входить проведення досліджень, розробка та здійснення освітніх послуг. Для нормального функціонування взаємодії державного й приватного секторів необхідно чітке нормативно-правове регулювання й організаційне забезпечення взаємодії учасників проекту в галузі інфраструктури. Дефіцит кваліфікованих кадрів є одним з основних перешкод для модернізації інфраструктури й впровадження інновацій. Доведено, що для України доцільно не тільки перейняти цей досвід, але й розширити масштаби використання ДПП. Запропоновано механізм, котрий визначає взаємодію організацій державного, приватного секторів і сектору вищої освіти через створення координаційного центру – відособленого органу управління ДПП.

Посилання

  1. Эдвинсон, Л. Корпоративная долгота. Навигация в экономике, основанная на знаниях / Л. Эдвинсон. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 314 с.
  2. Мильнер, Б.З. Управление интеллектуальными ресурсами / Б.З. Мильнер //Вопросы экономики. – 2008. – № 7. – С. 129–140.
  3. Маннапов Р.Г. Современное развитие системы управления регионом: методология, инструментарий, механизмы: монография / Р.Г. Маннапов, Л.Г. Ахтариева; под науч. ред. д-ра экон. наук, проф. Р.Г. Маннапова. – Уфа: УГАЭС, 2010. – 221 с.
  4. Виханский, О.С. Стратегическое управление / О.С. Виханский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарика, 2000. – 214 с.
  5. Котов Е.В. Тектология государственно-частного партнерства сквозь призму зарубежного опыта [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-09-03

Як цитувати

Сотниченко, Л. Л. (2015). ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРОЮ РЕГІОНУ. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки, (30), 212–219. https://doi.org/10.31498/2225-6725.30.2015.74231