ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЩОДО РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

Анотація

У статті висвітлені основні складові інноваційної політики України, її недоліки та протиріччя в умовах економічної кризи. Зазначено, що основою структурних економічних зрушень є державна інноваційна стратегія й активна науково-технічна політика різноманітних галузей, орієнтована на розвиток передових новітніх технологій проривного характеру.  Зроблено висновок, що для економіки, заснованої на адміністративно-командних методах господарювання, умови інноваційного розвитку створюються переважно примусовими заходами. В ринковій економіці переважають умови, які створюються заходами економічного і законодавчого характеру. Запропоновано заходи щодо реформування інноваційної політики України. Метою державної інноваційної політики є створення ефективних механізмів використання вітчизняного інноваційного потенціалу, а також залучення сучасних іноземних технологій, які в поєднанні з природними ресурсами, людським і науково-технічним потенціалом здатні підвищити загальну конкурентоспроможність країни. Визначено, що для України пошук напрямів підвищення ефективності державної політики стимулювання інноваційної діяльності пов'язана з вирішенням наступних проблем: необхідність розвитку цілеспрямованої регулюючої функції держави у сфері науково-дослідної діяльності; недосконалість механізму конкурсного виділення бюджетних коштів; низький попит на інновації в національній економіці; корупція та наявність бюрократичних бар'єрів для доступу до бюджетного стимулювання інноваційної діяльності; недостатнє фінансування сфери науки і технологій.