Transformation of the Watershed Basin of Udy River Within Kharkiv
Keywords:
landscape planning, anthropogenic transformation, landscape, urbanization, watershed, land use structure, r. Udy, KharkіvAbstract
Purpose. To assess the extent of anthropogenic transformation of the landscape of watershed basin due to urban development and identify ways of normalizing the load on landscapes during the development of the city. Methods. In the course of the study, a set of methods was used: expert evaluation, cartographic methods (including cartometry operations) and geoinformation modeling of the relief. Results. In the course of the study, it was found that the urbogenic transformation of natural landscapes is primarily due to the formation of a system of land uses that prompts the replacement of the ecological functions of the landscape by public ones. The landscape differentiation of the catchment basin, based on geoinformation modeling of the terrain, made it possible to identify the spatial configuration and area of each of its subsystems. It was found that the floodplain subsystem occupies 8.47 %, the alluvial subsystem – 21.4 %, the slope subsystem – 17.49 %, and the watershed-plain – 52.64 % of the area of the studied catchment area. Conclusions. As a result of calculating the coefficients of transformation of land use types and their summation within each of the subsystems, it is established that the highest degree of transformation of landscapes has a watershed-plain subsystem. The average degree of transformation is characterized by the alluvial terrace and slope subsystems. The lowest index of anthropogenic transformation coefficient within the catchment area has a floodplain subsystem. For the territory of the floodplain, zoning of the territory according to the level of anthropogenic load on the landscape of the catchment area was carried out. Environmental measures are proposed for each of the zones.
References
Андреев Д. Н. Методика комплексной диагностики антропогенной трансформации особо охраняе-мых природных территорий. Географичекий вестник. Физическая география и геоморфология. 2012. №4. С. 4–10.
Гродзинський М. Д. Ландшафтна екологія: підручник. Київ : Знання, 2014. 550 с.
ДНВП "Геоінформ України". Державна геологічна карта України. 1998. URL : http://geoinf.kiev.ua/wp/kartograma.htm.
Іванов Є. А., Ковальчук І. П. Антропогенізація ландшафтів : підходи, діагностування, моделювання. Науковий вісник Чернівецького університету. 2012. №612. С. 54–59.
Каганский В. Л. Культурный ландшафт : Основные концепции в российской географии. Обсерва-тория культуры: журнал-обозрение. 2009. №1. С. 62–70.
Каленська О., Сакаль О. Агроландшафти: поняття, суб’єкти і фактори трансформації. Економіка природокористування. 2015. №3. С. 26–29.
Карпенко Н. П. Оценка геоэкологической ситуации речных бассейнов на основе атрибутивных по-казателей и обощенных геоэкологических рисков. Природообустройство. 2018. №2. С. 15–22.
Клєщ А. А., Самойлова Ю. В. Організація водоохоронних зон в містах України : методичні проблеми та шляхи їх вирішення засобами ландшафтно-екологічного планування. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2019. № 31. С. 26–39.
Клєщ А. А., Максименко Н. В., Пономаренко П. Р. Територіальна структура природокористування міста Харків. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2017. №1–2. С. 23–34.
Койнова І. Б. Антропогенна трансформація ландшафтних систем західної частини Волинського По-лісся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : 11.00.11. Львів, 1999. 23 с.
Колбовский Е. Ю. Ландшафтное планирование : учеб. пособие. Москва : Академия, 2008. 336 с.
Максименко Н. В., Гоголь О. М. Комплексний ландшафтно-екологічний індекс як підґрунтя для оцінки стану територій. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії.2016. Вип. 24. С. 61–67.
Міхелі С. В. Дослідження антропогенних змін ландшафтів в Україні : концептуальні засади, центри розвитку, результати. Наукові записки Вінницького педуніверситету. Географія. 2013. №25. С. 12–19.
Петлін В. М. Проблеми теорії та методології антропогенного ландшафтознавства. Наукові записки Вінницького педуніверситету. Географія. 2013. №25. С. 20–25.
Самойленко В. М., Пласкальний В. В. Концепції ідентифікації міри антропізації ландшафтів: ретро-спектива та перспективи. Фізична географія та геоморфологія. 2015. №4. С. 19–38.
Самойленко В. М., Пласкальний В. В. Ситематизація концепції ідентифікації міри антропогенізації ландшафтів. Загальні методичні аспекти досліджень. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2016. №1. С. 6–29.
Теліш П. Антропогенна трансформація території регіонального ландшафтного парку «Верхньодніс-тровські Бескиди» та шляхи їх зменшення. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2014. N 48. С. 313–321.
Хальбаева С. Р. Антропогенная трансформация природных систем Гусиноозерской котловины. Ве-стник Бурятского государственного университета. 2012. №4. С. 72–74.
Чир Н. В. Розрахунок ступеня антропогенного навантаження на ландшафти басейнів малих річок (на прикладі річки Вижівка). Збірник наукових праць Військового інституту Київського національ-ного університету імені Тараса Шевченка. 2014. №45. С. 301–306.
Шищенко П. Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании. Киев : Фитосоцио-центр, 1999. 284 с.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors reserve the right of attribution for the submitted manuscript, while transferring to the Journal the right to publish the article under the Creative Commons Attribution License. This license allows free distribution of the published work under the condition of proper attribution of the original authors and the initial publication source (i.e. the Journal)Authors have the right to enter into separate agreements for additional non-exclusive distribution of the work in the form it was published in the Journal (such as publishing the article on the institutional website or as a part of a monograph), provided the original publication in this Journal is properly referenced
The Journal allows and encourages online publication of the manuscripts (such as on personal web pages), even when such a manuscript is still under editorial consideration, since it allows for a productive scientific discussion and better citation dynamics (see The Effect of Open Access).