Забруднення ґрунтового покриву важкими металами, привнесених відпрацьованими моторними мастилами

Автор(и)

  • М. І. Кулик Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-0605-9367
  • А. А. Лісняк Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролiсомелiорацiї імені Г. М. Висоцького, Україна
  • Т. Торма Науково-дослідний інститут грунтознавства та охорони грунтів, Пряшівське регіональне відділення, Словаччина

Ключові слова:

відпрацьовані моторні мастила, нафтопродукти, автотранспорт, ґрунт, важкі метали,

Анотація

Мета. Визначення забруднення ґрунтового покриву у придорожній зоні важкими металами, привнесених відпрацьованими рідкими нафтопродуктами. Методи. Польовий, лабораторно-аналітичний (атомно-абсорбційний), статистичні. Результати. Показано шляхи поводження з відпрацьованими моторними мастила (ВММ) в Україні. Представлено результати експериментів з визначенням вмісту рухомих форм важких металів на темно-сірих опідзолених ґрунтах та на чорноземі опідзоленому, які забруднені ВММ та умовно чисті (поблизу смт. Покотилівка).  Загальна кількість площадок – 5. Аналізи проводились на вміст дев’яти металів: Fe, Mn, Zn, Cu, Ni, Pb, Cо, Cr, Cd. Із них засвідчено перевищення ГДК лише за Pb в 1,2 – 1,7 разів. Проведена оцінка екологічного стану ґрунтів за сумарним показником забруднення важкими металами. Виявлено, що на контрольних варіантах стан ґрунтів характеризується як задовільний, на варіантах з одноразовим виливом ВММ – помірно-небезпечний, а в місцях тривалого виливу – надзвичайно небезпечний. Висновки. Підтверджено, що важкі метали, які містяться в складі відпрацьованих моторних мастил мають високу здатність до накопичення в ґрунті. Чорноземи опідзолені завдяки своїм фізико-хімічним властивостям мають більш високу здатність поглинати та затримувати важкі метали у фіксованому стані в порівнянні з темно-сірими опідзоленими ґрунтами, про що посвідчує вищий показник сумарного забруднення.

Біографії авторів

М. І. Кулик, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

канд. техн. наук, доц.

А. А. Лісняк, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролiсомелiорацiї імені Г. М. Висоцького

канд. с.-г. наук, доц.

Посилання

Дьяков А. Б., Игнатьев Ю. В., Кошнин Е. П. и др.Экологическая безопасность транспортных потоков ; Под ред. А. Б. Дьякова. Москва: Транспорт, 1989. 128 с.

Корчагин В. А., Филоненко Ю.А. Экологические аспекты автомобильного транспорта. Учебное пособие. Москва, 1997. 100 с.

Кулик М. І. Екологічний та економічний аспекти утилізації відпрацьованих моторних мастил // Збірник наукових праць ХІІІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції „Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика”. К.: «Талком», 2014. С. 155 – 158.

Кулик М. І. Утилізація відпрацьованих моторних мастил: еколого-економічний аспект // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2015. № 1-2. C. 122 – 128. - ISSN 1992-4224.

Лісняк А. А., Білянський І. В. Оцінка впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря в центральній частині міста Харкова // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. 2012. № 1-2. С. 115-121. - ISSN 1992-4224.

Torma S., Lisnyak A., Fazekasova D. Ekologicke riziko degradacie pody a jeho metodo-logicke zaklady. The Enviromental Risk of Soil Degradation and its Netodological Basis // Prirodne vedy. Folia oecologica 8. – Slovensko: Presovska univerzita v Presove. Str. 13-19. ISSN 1338-080X.

Методика расчета выбросов загрязняющих веществ передвижными источниками. – Донецк: УкрНТЭК, 1999. – 107 с.

Федорец Н. Г., Медведева М. В. Методика иследования почв урбанизированых территорий. Петрозаводск: Карельський научний центр, РАН, 2009. 84 с.

Тарасова В. В., Малиновський А. С., Рибак М. Ф. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на природне середовище. Київ, 2007. С. 137.

##submission.downloads##