Забруднення ґрунтового покриву важкими металами, привнесених відпрацьованими моторними мастилами
Ключові слова:
відпрацьовані моторні мастила, нафтопродукти, автотранспорт, ґрунт, важкі метали,Анотація
Мета. Визначення забруднення ґрунтового покриву у придорожній зоні важкими металами, привнесених відпрацьованими рідкими нафтопродуктами. Методи. Польовий, лабораторно-аналітичний (атомно-абсорбційний), статистичні. Результати. Показано шляхи поводження з відпрацьованими моторними мастила (ВММ) в Україні. Представлено результати експериментів з визначенням вмісту рухомих форм важких металів на темно-сірих опідзолених ґрунтах та на чорноземі опідзоленому, які забруднені ВММ та умовно чисті (поблизу смт. Покотилівка). Загальна кількість площадок – 5. Аналізи проводились на вміст дев’яти металів: Fe, Mn, Zn, Cu, Ni, Pb, Cо, Cr, Cd. Із них засвідчено перевищення ГДК лише за Pb в 1,2 – 1,7 разів. Проведена оцінка екологічного стану ґрунтів за сумарним показником забруднення важкими металами. Виявлено, що на контрольних варіантах стан ґрунтів характеризується як задовільний, на варіантах з одноразовим виливом ВММ – помірно-небезпечний, а в місцях тривалого виливу – надзвичайно небезпечний. Висновки. Підтверджено, що важкі метали, які містяться в складі відпрацьованих моторних мастил мають високу здатність до накопичення в ґрунті. Чорноземи опідзолені завдяки своїм фізико-хімічним властивостям мають більш високу здатність поглинати та затримувати важкі метали у фіксованому стані в порівнянні з темно-сірими опідзоленими ґрунтами, про що посвідчує вищий показник сумарного забруднення.
Посилання
Дьяков А. Б., Игнатьев Ю. В., Кошнин Е. П. и др.Экологическая безопасность транспортных потоков ; Под ред. А. Б. Дьякова. Москва: Транспорт, 1989. 128 с.
Корчагин В. А., Филоненко Ю.А. Экологические аспекты автомобильного транспорта. Учебное пособие. Москва, 1997. 100 с.
Кулик М. І. Екологічний та економічний аспекти утилізації відпрацьованих моторних мастил // Збірник наукових праць ХІІІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції „Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика”. К.: «Талком», 2014. С. 155 – 158.
Кулик М. І. Утилізація відпрацьованих моторних мастил: еколого-економічний аспект // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2015. № 1-2. C. 122 – 128. - ISSN 1992-4224.
Лісняк А. А., Білянський І. В. Оцінка впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря в центральній частині міста Харкова // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. 2012. № 1-2. С. 115-121. - ISSN 1992-4224.
Torma S., Lisnyak A., Fazekasova D. Ekologicke riziko degradacie pody a jeho metodo-logicke zaklady. The Enviromental Risk of Soil Degradation and its Netodological Basis // Prirodne vedy. Folia oecologica 8. – Slovensko: Presovska univerzita v Presove. Str. 13-19. ISSN 1338-080X.
Методика расчета выбросов загрязняющих веществ передвижными источниками. – Донецк: УкрНТЭК, 1999. – 107 с.
Федорец Н. Г., Медведева М. В. Методика иследования почв урбанизированых территорий. Петрозаводск: Карельський научний центр, РАН, 2009. 84 с.
Тарасова В. В., Малиновський А. С., Рибак М. Ф. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на природне середовище. Київ, 2007. С. 137.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).