КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ГОЛОСІЇВСЬКИЙ" У РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Hanna Zelenyuk аспірантка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2013.138025

Ключові слова:

культурно-дозвіллєвий простір, соціально-культурний інститут, паркове мистецтво, природно-заповідна територія

Анотація

У статті розглянуто історію створення та розвитку Національного природного парку "Го- лосіївський". Проаналізовано природні умови, визначено стимулюючі та лімітуючі чинники рекреаційного природокористування; оцінено естетичну привабливість, рекреаційну стійкість та ємність природно-територіальних комплексів парку. Проведено типізацію складних урочищ за по- казниками придатності до різних видів рекреаційного потенціалу. Особливу увагу звернено на ви- значення позитивних та негативних моментів у діяльності парку в роки незалежності України як цілісного соціально-культурного інституту.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-09

Номер

№ 4 (2013)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.