ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2014.138111Ключові слова:
соціогуманітарна сфера, культурна політика, гуманітарний розвиток, державна гуманітарна політика, державна стратегія гуманітарного розвитку, організаційно-функціональна структураАнотація
У статті аналізуються наслідки адаптації закладів освіти, культури, охорони здоров’я до ринкових відносин. Констатується, що кризова ситуація в цих галузях значною мірою зумовлена неспроможністю держави в умовах економічних негараздів утримувати за бюджетні кошти на необхідному рівні фінансування соціально-культурної сфери, а також тим, що остання була успадкована сучасною Україною з часів функціонування державно-планової економіки. Висвітлено зовнішні і внутрішні сприятливі чинники та перешкоди. Аналіз організаційно-функціональної структури державного управління у сфері гуманітарного розвитку дав змогу визначити пріоритетні напрями вдосконалення його діяльності.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.