РЕЛІГІЙНО-ЕСТЕТИЧНИЙ ДІАЛОГІЗМ І СИНКРЕТИЗМ В АРХІТЕКТУРІ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2014.138286Ключові слова:
духовна культура, архітектура, українське козацтво, козацьке бароко, барокова протоестетика, православна релігія, релігійно-естетичний синкретизмАнотація
Розглядаються особливості барокової архітектури Придніпров’я; аналізується роль православ’я в культурно-мистецьких процесах, що відбувалися в Україні у XVIІ–XVIIІ ст. під впливом спільноєвропейських тенденцій епохи Бароко та феномена українського козацтва; досліджується вплив естетичних ідей на формування козацької архітектури; піддаються стильовому аналізу пам’ятки архітектури козацького бароко, завдяки яким можна стверджувати про її автентичність та самобутність. Автор доходить висновку, що унікальність архітектури українського козацтва полягає в одночасному накладанні культурно-історичних, стильових і народних традицій на художньо-естетичні тенденції, характерні для стилю бароко, що зумовило діалогізм естетики та релігії в архітектурній образності козацького часу в Україні.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.