СТАНОВЛЕННЯ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ У М. ПЕРЕЯСЛАВІ-ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ: 40–60-і роки ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2014.138316Ключові слова:
музей, нерухома пам’ятка, експозиція, колекція, культура, скансенАнотація
Стаття присвячена основним процесам становлення визначної музейної установи України – Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". На основі архівних джерел Державного архіву Київської області та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України зроблено припущення, що основним каталізатором створення Заповідника в м. Переяславі-Хмельницькому стало святкування на державному рівні 300- ліття Переяславської Ради та призначення на посаду директора Михайла Івановича Сікорського. Зазначено деякі аспекти відкриття перших музейних експозицій Переяславщини (Археологічний музей, Меморіальний музей архітектора В.Г. Заболотного), що увійшли до структури музейного комплексу. Визначено передумови створення першого а території України скансену – Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.