ПРО ДЕЯКІ РІВНІ ТА ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА СУСПІЛЬСТВА В АСПЕКТІ ПРОБЛЕМИ "КУЛЬТУРА І ОСОБИСТІСТЬ"
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138399Ключові слова:
система музичного мистецтва суспільства, особистість, суб’єкт, творча інтелігенція, митець, музична творчість, фольклор, аматорствоАнотація
У статті розглянуто рівні та елементи системи музичного мистецтва суспільства з метою виявлення їх особистісного (суб’єктивного) змісту. Представлено наукові інтерпретації феноменів діяльності творчої інтелігенції зі створення, виконавства, сприймання, критичного осмислення музичних творів; антропологічних та креативних рис митців, понять суб’єктів творчої діяльності, професіоналізму, типології суб’єктів мистецтва, композитора-професіонала, структури етнічної художньої культури; народу як суб’єкта створення та засвоєння мистецтва, суб’єктів народної творчості й художньої самодіяльності, музичного аматорства, публіки та її різновидів, суб'єктів художньо-критичної діяльності, суб’єктів, які організують художній процес, поширюють і пропагують твори мистецтва, готують публіку до художньої діяльності, сприяють відтворенню художнього процесу.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.