ПРО ДЕЯКІ РІВНІ ТА ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА СУСПІЛЬСТВА В АСПЕКТІ ПРОБЛЕМИ "КУЛЬТУРА І ОСОБИСТІСТЬ"
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138399Ключові слова:
система музичного мистецтва суспільства, особистість, суб’єкт, творча інтелігенція, митець, музична творчість, фольклор, аматорствоАнотація
У статті розглянуто рівні та елементи системи музичного мистецтва суспільства з метою виявлення їх особистісного (суб’єктивного) змісту. Представлено наукові інтерпретації феноменів діяльності творчої інтелігенції зі створення, виконавства, сприймання, критичного осмислення музичних творів; антропологічних та креативних рис митців, понять суб’єктів творчої діяльності, професіоналізму, типології суб’єктів мистецтва, композитора-професіонала, структури етнічної художньої культури; народу як суб’єкта створення та засвоєння мистецтва, суб’єктів народної творчості й художньої самодіяльності, музичного аматорства, публіки та її різновидів, суб'єктів художньо-критичної діяльності, суб’єктів, які організують художній процес, поширюють і пропагують твори мистецтва, готують публіку до художньої діяльності, сприяють відтворенню художнього процесу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
