СУЧАСНІ МЕТОДИ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ВИРОБІВ З ПОРЦЕЛЯНИ ТА ФАЯНСУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138403Ключові слова:
мистецтвознавча експертиза, порцеляна, фаянс, техніко-технологічні методи дослідженьАнотація
Публікація присвячена розгляду нових технологічних підходів до мистецтвознавчої експертизи класичної художньої порцеляни та фаянсу в умовах сучасного антикварного ринку. Викладено відомості про проведення досліджень зразків порцеляни та фаянсу із застосуванням сучасних технологічних обстежень як частини мистецтвознавчої експертизи на базі лабораторії науково-технічної експертизи "Артлаб" у м. Києві. Охарактеризовано основні критерії сучасної атрибуції, експертизи та ідентифікації української порцеляни та фаянсу. На основі відібраних зразків – фрагментів порцеляни та фаянсу з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва – проведено технологічні дослідження з метою створення бази даних лабораторії "Артлаб".##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.