МЕДІАБЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ ЯК СОЦІАЛЬНО-ОСВІТНЯ ПРОБЛЕМА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138413Ключові слова:
медіа, медіа-реальність, безпека, освіта, особистістьАнотація
Стаття присвячена проблемі психологічної безпеки особистості у полі впливу сучасних медіа. Наголошується, що засоби масової комунікації нині формують різновид "вторинної" реальності – так звану медіа-реальність, а створена ними медіа-картина світу стає продуктом соціального маніпулювання психологією масової аудиторії. Запропоноване авторське визначення медіабезпеки особистості. Акцентовано, що на нинішньому етапі "впливовості" медіа педагогічна практика повинна враховувати конкретні умови і протиріччя соціального середовища, соціальних відносин, місця, ролі діяльності людини у конкретному соціально-історичному середовищі, тобто бути соціально орієнтованою. Запропоновано введення соціокомунікативної складової у зміст вищої освіти, зокрема наскрізного курсу "Медіабезпека особистості".##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.