ГРИГОРІЙ СИНИЦЯ: ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНА СИСТЕМА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МИТЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2015.138448Ключові слова:
художній образ, індивідуальний стиль, народна творчість, монументальне мистецтво, особистість художникаАнотація
Стаття присвячена дослідженню одного з творчих аспектів діяльності українського художника Григорія Синиці – Заслуженого художника України, лауреата державної премії ім. Т. Шевченка. Зокрема, вивченню закономірностей створення оригінальної системи художніх образів, заснованих на принципах школи М. Бойчука та досягненнях народного мистецтва в колористиці та формотворчості. Дається теоретичне обґрунтування таких понять, як індивідуальний стиль, творчий метод, художній образ. Досліджуються етапи створення художнього твору, аналізується структура художнього образу. Розглядаються передумови, що вплинули на формування світогляду митця. Автор посилається на нещодавно відкриті нею нові архівні матеріали – листи Григорія Синиці до художника Геннадія Марченка.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.