АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ: 20-і – початок 30-х років ХХ століття

Автор(и)

  • Olexandr Ototiyk здобувач Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2015.138463

Ключові слова:

українізація, коренізація, терміни культурології, ВУСПП, Плуг, Гарт, Агітпроп, Лікнеп, Пролеткульт, культармієць

Анотація

У статті розкрито зміст специфічних понять соціокультурного простору та відносин, що виникли та побутували в культурному просторі України у період українізації, зокрема назви центральних державних і регіональних органів управління галузями культури та освіти, назви посад, творчих спілок. Вони були невід’ємною частиною комунікації у культурному просторі, стали іменами називними. Проте у наступні періоди історії їх сенс або знецінився, або явища, які вони характеризували, знищили. Ці поняття мають бути дослідженими, збереженими у культурній пам’яті, адже без урахування досвіду минулого неможливий повноцінний культурний поступ України у ХХІ ст.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 3 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.