ІСПАНСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ЕТНОМАРКОВАНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ В ПЕРІОДИЧНІЙ ПРЕСІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2016.138505Ключові слова:
фразеологічна одиниця, етномаркований компонент, фонові знання, образ-еталон, фразеологічний інтернаціоналізмАнотація
Мета статті. У статті розглядаються іспанські та українські етномарковані фразеологізми в періодичній пресі. Автор визначає їх інформаційно-комунікативні особливості, а також образно-експресивні можливості використання в періодичній пресі. Особливості методології дослідження полягають в тому, що для досягнення мети автором використовувалися загальні та спеціальні лінгвістичні методи, зокрема: синтезу, аналізу, етнонаціональний, лінгвогенетичний, описовий, порівняльний, комплексно-процесуальний. Використання комплексної методо-логії дало можливість розглянути етномарковані фразеологічні одиниці в прагматиці публіцистичного тексту: їх використання сприяє створенню специфічної газетної образності і експресивності за допомогою включення в процес аргументації, культурної та соціальної орієнтації. Зроблено висновки, що лінгвістичне значення фразео-логізмів в якості носіїв етноспецифічного змісту тексту визначається рівнем їх ідіоматичності. У процесі міжкуль-турної комунікації фразеологічні одиниці з культурним компонентом є джерелом додаткової інформації, що робить процес взаємного спілкування більш важким, тому що інформація, що міститься в цих одиницях, не завжди доступна для розуміння представникам інших культур. Водночас розширення сфери міжкультурної комунікації сприяє інтернаціоналізації фразеологічних одиниць, а отже, конвергенції і діалогу культур.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
