СУЧАСНА МУЗИЧНА ТВОРЧІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2016.138512Ключові слова:
сучасність, композиторська творчість, система музичної освіти, індивідуалізм, плюралізм, глобалізмАнотація
Мета роботи. У контексті уявлень про сучасну культуру, атрибутами якої виступають індивідуалізм, плюралізм та глобалізм, визначити специфіку музичної композиторської творчості, а згідно з цим – місце залучення до неї в системі музичної освіти. Методологічна основа: філософсько-соціологічні дослідження Е. Тоффлера, Н. Хомскі, М. Бердслейя творчої діяльності як єдиного орієнтиру в полярностях індивідуалізму – глобалізму. Наукова новизна – оригінальність постановки проблеми академічної музичної освіти як кардинального наближення предмета навчання до сучасної композиторської творчості. Bисновки. Комунікаційному глобалізму сучасного світу покликана відповідати система музичного навчання, в якій сучасна композиторська творчість повинна займати провідне місце серед зосередження креативних можливостей музиканта-фахівця, психологія якого сформована альтернативами індивідуалізму, вибору та плюралізму засобів спілкування з соціумом.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.