СУЧАСНА МУЗИЧНА ТВОРЧІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2016.138512Ключові слова:
сучасність, композиторська творчість, система музичної освіти, індивідуалізм, плюралізм, глобалізмАнотація
Мета роботи. У контексті уявлень про сучасну культуру, атрибутами якої виступають індивідуалізм, плюралізм та глобалізм, визначити специфіку музичної композиторської творчості, а згідно з цим – місце залучення до неї в системі музичної освіти. Методологічна основа: філософсько-соціологічні дослідження Е. Тоффлера, Н. Хомскі, М. Бердслейя творчої діяльності як єдиного орієнтиру в полярностях індивідуалізму – глобалізму. Наукова новизна – оригінальність постановки проблеми академічної музичної освіти як кардинального наближення предмета навчання до сучасної композиторської творчості. Bисновки. Комунікаційному глобалізму сучасного світу покликана відповідати система музичного навчання, в якій сучасна композиторська творчість повинна займати провідне місце серед зосередження креативних можливостей музиканта-фахівця, психологія якого сформована альтернативами індивідуалізму, вибору та плюралізму засобів спілкування з соціумом.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.