КУЛЬТ СВЯТИХ У ТРАДИЦІЯХ ХРАМОВОГО БУДІВНИЦТВА СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЧЕРНІГОВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138530Ключові слова:
культ святих, ікони, національні традиції, культова архітектура, Чернігів, середньовіччя, християнство, трансформаціяАнотація
Мета роботи - узагальнити історико-теоретичний, культурологічний доробок української історіографії фор- мування пантеону християнських культів святих, що вкоренилися у традиції сакрального храмового будівництва та декору. Методологія дослідження полягає у застосуванні культурологічного підходу в реконструкції цілісного про- цесу проблеми. На основі історико-хронологічного порядку забудов соборів і церков середньовічного Чернігова, порівняльного аналізу європейських традицій, внутрішніх національних культів святих прослідковується процес накопичення та збереження традицій святих образів храмового будівництва. Наукова новизна полягає в тому, що з позиції культурологічних досліджень робиться спроба систематизації християнських цінностей святих, що стано- вили основу культурно-мистецьких проектів архітектури середньовічного Чернігова. Висновки. В статті розкривається трансформація спільних європейських традицій християнських сакральних образів, на честь яких будували храми, писали ікони, створювали мозаїки і фрески чернігівського зодчества. Пантеон культів біблійних та євангель- ських образів складалися з Ісуса Христа, Богородиці з Божим Дитятком, Святої Трійці, Апостолів, Херувим, Серафим, Святих мучеників і подвижників християнської віри, Фекли, Параскеви-П’ятниці, Бориса і Гліба та ін., що утве- рдили на тисячоліття християнську духовність україно-європейської нації.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.