КОМПОЗИТОР М. Г. ІВАНОВ ЯК УОСОБЛЕННЯ ТРАГІЧНОЇ МІСІЇ МИТЦІВ ПЕРШОЇ ХВИЛІ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ

Анотація

Сучасна музична україністика позначена підвищеним інтересом науковців до періоду першої чверті ХХ ст., актуалізацією необхідності вивчення невідомих раніше фактів та їх узагальнення на рівні системної теорії музично- історичного процесу. Метою статті є реконструкція й висвітлення діяльності й трагічної долі композитора, викла- дача, музично-громадського діяча М.Г. Іванова, який працював у м. Катеринославі (суч. м. Дніпро) впродовж 1914– 1919. Вивчення новознайдених архівних документів, аналіз публікацій репресованого в сталінські часи письмен- ника й публіциста В. Атаманюка (1897-1937) в літературно-мистецьких часописах «Вир революції» (1921), «Зоря» (1925) дали можливість представити постать М.Г. Іванова. Врахована додаткова інформація зі спогадів І. Мазепи «Україна в огні й бурі революції 1917–1921» та П. Феденка «Ісаак Мазепа – борець за волю України», що характеризує специфіку суспільно-політичного життя в м. Катеринославі. Отже, особистість і доля М.Г. Іванова постали складовою частиною проблеми «Українська ідея – українське питання – український рух в першій чверті ХХ ст.». Методологія дослідження полягала в застосуванні принципів ретроспекції, джерелознавства, дискурс-аналізу музично-історичного процесу. Наукова новизна статті полягає в поверненні до наукового простору національного історичного музикознав- ства постаті одного з представників покоління Українського Розстріляного Відродження М.Г. Іванова, діяльність і творча спадщина якого були високо поціновані сучасниками й несправедливо викреслені з пам’яті нащадків у роки боротьби з «буржуазним українським націоналізмом». Отримані висновки дають підстави розглядати постать М.Г. Іванова поряд з представниками покоління Розстріляного Українського Музичного Відродження.