Соціокультурний простір: погляд у майбутнє
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138554Ключові слова:
соціокультурний простір, людина, суспільство, світогляд, епігенетика, навколишнє середовищеАнотація
Мета статті полягає у дослідженні впливу навколишнього середовища, в якому перебуває людина, на формування її генетики через світогляд й культуру на основі новітнього наукового підходу – епігенетики. Методологія дослідження полягає у застосуванні культурологічному аналізу, який дав змогу інтегрувати методи наукового пізнання для вивчення людини з погляду її внутрішнього світу, тих механізмів, які формують і регулюють її життя, характер, мислення, поведінку та культуру у взаємозв’язку з природою й суспільством. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні взаємозв’язку й взаємозалежності соціуму, природи й людини, співвіднесенні природи людини та культури у її еволюції, біологічного та соціального в розвитку людини та суспільства. Висновки. Культура відіграє провідну роль у трансформації соціокультурного простору та формуванні соціокультурного розвитку людини.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.