Соціокультурний простір: погляд у майбутнє
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138554Ключові слова:
соціокультурний простір, людина, суспільство, світогляд, епігенетика, навколишнє середовищеАнотація
Мета статті полягає у дослідженні впливу навколишнього середовища, в якому перебуває людина, на формування її генетики через світогляд й культуру на основі новітнього наукового підходу – епігенетики. Методологія дослідження полягає у застосуванні культурологічному аналізу, який дав змогу інтегрувати методи наукового пізнання для вивчення людини з погляду її внутрішнього світу, тих механізмів, які формують і регулюють її життя, характер, мислення, поведінку та культуру у взаємозв’язку з природою й суспільством. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні взаємозв’язку й взаємозалежності соціуму, природи й людини, співвіднесенні природи людини та культури у її еволюції, біологічного та соціального в розвитку людини та суспільства. Висновки. Культура відіграє провідну роль у трансформації соціокультурного простору та формуванні соціокультурного розвитку людини.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.