Становлення кримськотатарського періодичного друку
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138555Ключові слова:
кримськотатарські видання, культура нації, друк періодичних видань, типографіяАнотація
Мета роботи полягає в дослідженні неслов’янської друкарської справи XVIII-XX століть. Подаються матеріали про першу друкарню в Криму, розповідається про роботу Кримськотатарської друкарні в Бахчисараї. Подано історію видання газети «Терджіман», «Додатка до Терджіману, де публікувалися твори кримськотатарських авторів. Методологія дослідження визначається застосуванням історико-культурологічного та компаративного методів, які дозволяють дослідити загальний (повний) процес формування кримськотатарських періодичних видань. Наукова новизна полягає у обґрунтуванні того факту, що розвиток кримськотатарських періодичних видань відбувався під впливом певних історичних процесів, що сформували їх змістове наповнення. Висновки. Отже, у зв’язку з депортацією кримськотатарського народу типографіка його в Криму тривалий час не розвивалася. Більшість дру- кованих і електронних ЗМІ в Автономній Республіці Крим виходили російською мовою.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.