Становлення кримськотатарського періодичного друку
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138555Ключові слова:
кримськотатарські видання, культура нації, друк періодичних видань, типографіяАнотація
Мета роботи полягає в дослідженні неслов’янської друкарської справи XVIII-XX століть. Подаються матеріали про першу друкарню в Криму, розповідається про роботу Кримськотатарської друкарні в Бахчисараї. Подано історію видання газети «Терджіман», «Додатка до Терджіману, де публікувалися твори кримськотатарських авторів. Методологія дослідження визначається застосуванням історико-культурологічного та компаративного методів, які дозволяють дослідити загальний (повний) процес формування кримськотатарських періодичних видань. Наукова новизна полягає у обґрунтуванні того факту, що розвиток кримськотатарських періодичних видань відбувався під впливом певних історичних процесів, що сформували їх змістове наповнення. Висновки. Отже, у зв’язку з депортацією кримськотатарського народу типографіка його в Криму тривалий час не розвивалася. Більшість дру- кованих і електронних ЗМІ в Автономній Республіці Крим виходили російською мовою.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.