Культура і комунікація

Автор(и)

  • Oksana Bilets’ka кандидат культурології, доцент, доцент кафедри іноземної філології Київського національного університету культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138559

Ключові слова:

культура, мова, комунікація, символізм, універсальність, лексичний склад, семантика, прагматика

Анотація

Мета роботи – проаналізувати взаємозв’язок культури і комунікації, позаяк культурна орієнтація на мову та ідентичність вирішально впливає на формування особистості та її існування в навколишньому середовищі. У свою чергу, культуру можна вивчати як систему значень, що виникають під час комунікації, в якій мова як знакова система культури використовується як засіб передачі повідомлень. Методологія дослідження полягає у викорис- танні таких методів дослідження, як аналіз та узагальнення, зокрема для розкриття припущення про схожість мов на замкнуту систему; доведення, що мови є те, що ми могли б назвати першою наукою, яку людство вивчає в своєму житті. Протягом певного періоду часу носії мов через спілкування накопичують великий багаж знань, дізнаються про динаміку екосистем, в яких вони співіснують поряд із рослинами і тваринами. Наукова новизна полягає у розширенні уявлень про взаємозв’язок феноменів «культура» – «мова» – «комунікація» як форм свідомості, що відображають світогляд людини і є формами втілення матеріальної і духовної культури народу. Висновки. Мови завжди уособлюються через особистості, які «прив’язані» до певної місцевості, мови і територія існування яких пов'язані між собою. Носії мови також завжди залежать від культурного контексту.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-03-22

Номер

№ 4 (2016)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.