ВІРТУАЛЬНА КУЛЬТУРА В ЕПОХУ ПОСТМОДЕРНУ: ТУРИСТСЬКІ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138560Ключові слова:
віртуальна культура, постмодернізм, посттурист, віртуальна спільнота, віртуальний туризм, каучсерфінгАнотація
Мета роботи. У соціокультурних практиках туризму повною мірою відображаються процеси, викликані постмодернізмом як культурою й особливим типом мислення та світосприйняття. Метою дослідження є окреслення трансформацій, які відбуваються з практиками туризму в сучасній постмодерній культурі під впливом мережевих технологій віртуального світу. Методологія дослідження ґрунтується на культурологічному підході із застосуванням історико-логічного методу. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та піддати аналізу віртуальні тури- стські практики як нову форму культурних відносин. Наукова новизна полягає у тому, що деякі нові туристські практики розглянуті як продукт постмодернізму, що виник в умовах широкого розповсюдження мережевих технологій і віртуальної реальності. Висновки. На сьогодні ще не відомо, які культурні ефекти втримує у собі віртуальний туризм і віртуальні туристичні спільноти, однак їх розвиток − закономірний процес. Їх поява зумовлена, з одного боку, наявні- стю системи комп’ютерних комунікацій, під впливом яких змінюється сприйняття світу, а з іншого − формуванням вір- туальної культури, під впливом якої народжується новий тип туриста з особливими потребами і особливою поведін- кою. Соціальні туристичні спільноти є цінним засобом для здійснення культурного обміну, особистісного та емоційного зростання і розширення зв’язків з іншими людьми. Крім того, такі онлайн-платформи надають простір для людей, які можуть брати участь у формуванні відносин у сферах, які відрізняються від простору комерційного туризму. Ці відно- сини формуються під впливом очікувань і цінностей осіб та створюють культурні реалії.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.