ВІРТУАЛЬНА КУЛЬТУРА В ЕПОХУ ПОСТМОДЕРНУ: ТУРИСТСЬКІ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138560Ключові слова:
віртуальна культура, постмодернізм, посттурист, віртуальна спільнота, віртуальний туризм, каучсерфінгАнотація
Мета роботи. У соціокультурних практиках туризму повною мірою відображаються процеси, викликані постмодернізмом як культурою й особливим типом мислення та світосприйняття. Метою дослідження є окреслення трансформацій, які відбуваються з практиками туризму в сучасній постмодерній культурі під впливом мережевих технологій віртуального світу. Методологія дослідження ґрунтується на культурологічному підході із застосуванням історико-логічного методу. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та піддати аналізу віртуальні тури- стські практики як нову форму культурних відносин. Наукова новизна полягає у тому, що деякі нові туристські практики розглянуті як продукт постмодернізму, що виник в умовах широкого розповсюдження мережевих технологій і віртуальної реальності. Висновки. На сьогодні ще не відомо, які культурні ефекти втримує у собі віртуальний туризм і віртуальні туристичні спільноти, однак їх розвиток − закономірний процес. Їх поява зумовлена, з одного боку, наявні- стю системи комп’ютерних комунікацій, під впливом яких змінюється сприйняття світу, а з іншого − формуванням вір- туальної культури, під впливом якої народжується новий тип туриста з особливими потребами і особливою поведін- кою. Соціальні туристичні спільноти є цінним засобом для здійснення культурного обміну, особистісного та емоційного зростання і розширення зв’язків з іншими людьми. Крім того, такі онлайн-платформи надають простір для людей, які можуть брати участь у формуванні відносин у сферах, які відрізняються від простору комерційного туризму. Ці відно- сини формуються під впливом очікувань і цінностей осіб та створюють культурні реалії.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.