ДІЯЛЬНІСТЬ ПАРКІВ-ПАМ'ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138579Ключові слова:
парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, потреби людини, культурні потреби людини, культурні права людиниАнотація
Мета роботи. У статті розглядається питання діяльності парків-пам'яток садово-паркового мистецтва у системі забезпечення культурних потреб людини. Розкрито зміст основних понять. Проаналізовано засоби задоволення куль- турних потреб, а саме: культурні права людини і громадянина, їх забезпечення та виконання державою. Методологія полягає в застосуванні аналітичного, системного, термінологічного, культурологічного методів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному досліджені поняття культурних потреб людини. Висновки. В результаті дослідження встановлено, що існує велика кількість нормативних документів, які регламентують діяльність та забезпечення культурних прав громадян як на державному, так і на міжнародному рівні. Культурні потреби є од- ним з найважливіших елементів у житті суспільства, які зумовлюють розвиток як самого суспільства, так і людини.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.