ДІЯЛЬНІСТЬ ПАРКІВ-ПАМ'ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138579Ключові слова:
парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, потреби людини, культурні потреби людини, культурні права людиниАнотація
Мета роботи. У статті розглядається питання діяльності парків-пам'яток садово-паркового мистецтва у системі забезпечення культурних потреб людини. Розкрито зміст основних понять. Проаналізовано засоби задоволення куль- турних потреб, а саме: культурні права людини і громадянина, їх забезпечення та виконання державою. Методологія полягає в застосуванні аналітичного, системного, термінологічного, культурологічного методів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному досліджені поняття культурних потреб людини. Висновки. В результаті дослідження встановлено, що існує велика кількість нормативних документів, які регламентують діяльність та забезпечення культурних прав громадян як на державному, так і на міжнародному рівні. Культурні потреби є од- ним з найважливіших елементів у житті суспільства, які зумовлюють розвиток як самого суспільства, так і людини.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.