Феномен камерно-ансамблевого виконавства: до питань професійної термінології
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138600Ключові слова:
камерно-ансамблеве виконавство, ансамблева гра, ансамблева динаміка, ансамблева артикуляціяАнотація
Мета дослідження. В межах теорії виконавства, що отримало методологічне обґрунтування в наукових працях Є. Назайкінського, В. Медушевського, теорія камерно-ансамблевого виконавства претендує на самостійну якість та відповідний поняттєво-термінологічний апарат. На теперішній час існує потреба у створенні загальних науково-методологічних засад теорії та історії камерного інструментально-ансамблевого виконавства, що має базуватися на осмисленні процесів родового і видового розвитку камерно-ансамблевих жанрів та інструментально-ансамблевого виконавства. Дослідження проблематики камерно-ансамблевого виконавства нерозривно пов’язано з питаннями художнього хронотопа в ансамблевих підвидах, що потребує розширення поняттєво-термінологічного апарата у відповідності до системного підходу у вивченні тих історичних засад та теоретичних підстав камерно- ансамблевого виконавства, завдяки яким воно перетворюється на окремий різновид музичного мистецтва. Методологія дослідження полягає у застосуванні системного методу, що поєднує історичний та теоретичний музикознавчі підходи до вивчення процесів розвитку камерних інструментально-ансамблевих жанрів та мистецтва камерно-ансамблевої гри; герменевтичний метод використаний при інтерпретації понять, що стосуються камерної інструментально-ансамблевої творчості. Наукова новизна. Розширюючи трактування поняття художнього хронотопу, пропонуємо виокремлення поняття виконавського інструментально-ансамблевого хронотопу, що передбачає різні кількісні/якісні показники ансамблевого складу, різні типи комунікативної взаємодії, різні акустично-просторові умови, та введення поняття динамотопу як процесу узгодження-балансування спільного звучання в різних естетичних, соціокультурних, акустично-просторових умовах виконання. Запропонована термінологія мікроструктурних динамічних та артикуляційних інструментально-ансамблевих показників розширює методологічні основи педагогічної й виконавської інструментально-ансамблевої практики. Висновки. Інструментально-ансамблеве виконавство є системою поєднання особистісних художньо-виконавських намірів кожного з інструменталістів у цілісну спільну інтерпретацію з узгодженням всіх складових ансамблевого комплексу, який передбачає як без- посередню психологічно-комунікативну взаємодію учасників-виконавців, так і тембральні, акустичні, динамічні властивості всіх інструментів, залучених до ансамблевого складу. Дана система містить настанови різних рівнів дії: на практично-ігрову діяльність, що залучає професійні навички, технологію інструментального виконання, у якій задіяні довготривалі психологічні установки, та на проживання художньо-звукового образу у реальному ігровому часі, коли задіяні короткотривалі та симультанні установки.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.