Феномен камерно-ансамблевого виконавства: до питань професійної термінології
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138600Ключові слова:
камерно-ансамблеве виконавство, ансамблева гра, ансамблева динаміка, ансамблева артикуляціяАнотація
Мета дослідження. В межах теорії виконавства, що отримало методологічне обґрунтування в наукових працях Є. Назайкінського, В. Медушевського, теорія камерно-ансамблевого виконавства претендує на самостійну якість та відповідний поняттєво-термінологічний апарат. На теперішній час існує потреба у створенні загальних науково-методологічних засад теорії та історії камерного інструментально-ансамблевого виконавства, що має базуватися на осмисленні процесів родового і видового розвитку камерно-ансамблевих жанрів та інструментально-ансамблевого виконавства. Дослідження проблематики камерно-ансамблевого виконавства нерозривно пов’язано з питаннями художнього хронотопа в ансамблевих підвидах, що потребує розширення поняттєво-термінологічного апарата у відповідності до системного підходу у вивченні тих історичних засад та теоретичних підстав камерно- ансамблевого виконавства, завдяки яким воно перетворюється на окремий різновид музичного мистецтва. Методологія дослідження полягає у застосуванні системного методу, що поєднує історичний та теоретичний музикознавчі підходи до вивчення процесів розвитку камерних інструментально-ансамблевих жанрів та мистецтва камерно-ансамблевої гри; герменевтичний метод використаний при інтерпретації понять, що стосуються камерної інструментально-ансамблевої творчості. Наукова новизна. Розширюючи трактування поняття художнього хронотопу, пропонуємо виокремлення поняття виконавського інструментально-ансамблевого хронотопу, що передбачає різні кількісні/якісні показники ансамблевого складу, різні типи комунікативної взаємодії, різні акустично-просторові умови, та введення поняття динамотопу як процесу узгодження-балансування спільного звучання в різних естетичних, соціокультурних, акустично-просторових умовах виконання. Запропонована термінологія мікроструктурних динамічних та артикуляційних інструментально-ансамблевих показників розширює методологічні основи педагогічної й виконавської інструментально-ансамблевої практики. Висновки. Інструментально-ансамблеве виконавство є системою поєднання особистісних художньо-виконавських намірів кожного з інструменталістів у цілісну спільну інтерпретацію з узгодженням всіх складових ансамблевого комплексу, який передбачає як без- посередню психологічно-комунікативну взаємодію учасників-виконавців, так і тембральні, акустичні, динамічні властивості всіх інструментів, залучених до ансамблевого складу. Дана система містить настанови різних рівнів дії: на практично-ігрову діяльність, що залучає професійні навички, технологію інструментального виконання, у якій задіяні довготривалі психологічні установки, та на проживання художньо-звукового образу у реальному ігровому часі, коли задіяні короткотривалі та симультанні установки.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.