Освітня складова культурної парадигми української модерної нації у діяльності постреволюційної еміграції на території Чехословацької Республіки: 20-ті роки ХХ століття

Автор(и)

  • Larisa Doyar кандидат історичних наук, доцент, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138623

Ключові слова:

українська політична еміграція, культурна парадигма української модерної нації, Український інститут громадознавства

Анотація

Метою статті є розкриття освітнього контенту в культурній парадигмі української модерної нації, сфор- мульованій празькою групою постреволюційної еміграції, зокрема її есерівським крилом на чолі з М. Ю. Шаповалом. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, всебічності та об’єктивності. Застосовано загальнонауковий діалектичний метод, що забезпечує встановлення причинно-наслідкових зв’язків, а також спеціальні історичні наукові методи: історико-типологічний, історико-системний, історико-порівняльний. У виконанні роботи автор дотримувався принципів аксіологічного та когнітивного підходів. Наукова новизна полягає в актуалізації діаспорівських принципів організації національної освіти у міжвоєнний період, в представленні авторської концепції модерного культурного коду та аналізі компонентів освітньої складової культурної діяльності української еміграції. Висновки узагальнюють отримані результати і містять твердження про визначальну роль Українського інституту громадознавства у реалізації національної освітньої програми поза територіальними межами України.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-10

Номер

№ 2 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.