НАРОДНЕ ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ У СОЦІОКУЛЬТУРНИХ УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

Автор(и)

  • Volodymyr Nechitaylo кандидат мистецтвознавства, доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138637

Ключові слова:

українське народне хореографічне мистецтво, соціокультурний простір, народний танець

Анотація

Мета дослідження – розкрити значення українського народного хореографічного мистецтва у формуванні національно-культурних цінностей українців. Визначити тенденції розвитку народного хореографічного мис- тецтва України в сучасному соціокультурному просторі. Методологія дослідження полягає у використанні історичного та аналітичного методів. Вказані методи дають змогу детально і послідовно вивчити сучасний стан народного хореографічного мистецтва та простежити умови його розвитку в сучасних умовах. Наукова новизна. Українська народна хореографія зберігає надбання традиційної культури, є дійовим засобом розвитку національ- ної культурно-мистецької традиції у націєтворчому процесі на сучасному етапі розвитку українського соціуму, ва- гомим чинником формування національно-культурної ідентичності та важливим елементом збереження і транс- ляції національно-культурних цінностей. Висновки. В українській науці накопичено багатий досвід висвітлення питань української народної хореографії, які розглядають її як явище культури, вивчають її мистецький компонент: особливості хореографії та її регіональну специфіку. Однак залишилося доволі багато питань, які потребують висвітлення, зокрема щодо ролі та значення української народної хореографії у сучасному суспільстві.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-10

Номер

№ 2 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.