ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІНТОНАЦІЙНО-СЕМАНТИЧНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ТЕКСТУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138638Ключові слова:
нефольклорна течія, фольклорна фонема, звукомислення, інтонаційно-семантичний метод аналізу, конотативна структураАнотація
Мета роботи – проаналізувати інтонаційно-лексичний шар музичного твору не з позицій його унікальної сутності, а як складного знаково-символічного простору, що характеризується семантичною багатошаровістю. Методологія дослідження полягає у застосуванні методу інтонаційно-семантичного аналізу, в контексті якого виявлені конотативні структури, що дають змогу осягнути його смислові шари. Наукова новизна полягає у виявленні глибинних семантичних структур музичного тексту, що дають змогу осягнути його ціннісні виміри, проаналі- зувати динамічний процес його означення, перейти від розуміння окремих елементів музичної мови до смислових концептів музичного тексту. Висновки. На основі аналізу концертної п’єси "Каприс" для скрипки соло сучасного українського композитора Мирослава Скорика було виявлено відкритість структурних елементів музичного мовлення, що здатні накопичувати нові смисли та набувати значення елементів іншої художньої системи.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.