ДИРИГЕНТ БОРИС АФАНАСЬЄВ: ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ПЕРІОД ТВОРЧОСТІ (1984-1992 рр.)

Автор(и)

  • Nonna Surzhina народна артистка України та СРСР, доцент Дніпропетровської академії музики ім.М.Глінки, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138641

Ключові слова:

головний диригент, театр, філармонія, квартет, оркестр, опера, хор, партитура

Анотація

Мета дослідження - розкрити особливості диригентсько-виконавського мистецтва Б.Афанасьєва у син- тезі його професійних театрально-музичних взаємодій: диригент, оркестр, солісти, хор, публіка. Проаналізовано розробки професійних критеріїв художності диригентсько-виконавського мистецтва. Методологія статті має ком- плексний характер і спирається на такі дослідницькі принципи, як театрально-музичний історизм, системність, художньо-естетичний аналіз, що дає змогу висвітлити масштаби диригентської особистості Б.Афанасьєва. Наукова новизна. Вперше в історії українського музичного театрознавства зроблена спроба розглянути диригентсько- виконавський феномен Б.Афанасьєва, зокрема під час роботи на посаді головного диригента Дніпропетровського театру опери та балету. Висновки. Розроблено концепцію, пов'язану з обґрунтуванням художньо-соціального ста- тусу головного диригента Дніпропетровського театру опери та балету Б.Афанасьєва. Диригентська домінанта, як така, що підпорядковує собі все творче завдання, – дійовий принцип диригентсько-виконавського мистецтва Б.Афанасьєва, на якому вибудовувалася вся система критеріїв художньої якості оперного спектаклю.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-10

Номер

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення