До проблеми назви музичного твору
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138658Ключові слова:
заголовок, назва твору, заголовковий комплекс, художній текст, паратекстАнотація
Мета роботи – ввести до наукового обігу такий феномен, як заголовок музичного твору в його типологічних та функціональних вимірах та проспекційному значенні. Методологія дослідження ґрунтується на системному підході до художніх зв'язків та на нормативній інтермедіальності, що передбачає подібність і взаємодію між різними медіа (в да- ному разі літератури та музики) й відповідними їм науковими дискурсами. Наукова новизна статті зумовлена повною відсутністю у вітчизняному музикознавстві наукового осмислення феномена заголовка та необхідністю заповнити цю прогалину в світлі сучасних наукових уявлень. Висновки. Осмислення проблеми заголовка, аналіз його особливостей у літературному медіадискурсі свідчить про можливість медіа-обміну (транспозиції літературознавчого досвіду в інше художнє середовище), що дає нову точку відліку для розробки теорії заголовка музичного твору, а отже, розширює аналітичний інструментарій музикознавства та його можливості в тлумаченні музичного тексту.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.