До проблеми назви музичного твору
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138658Ключові слова:
заголовок, назва твору, заголовковий комплекс, художній текст, паратекстАнотація
Мета роботи – ввести до наукового обігу такий феномен, як заголовок музичного твору в його типологічних та функціональних вимірах та проспекційному значенні. Методологія дослідження ґрунтується на системному підході до художніх зв'язків та на нормативній інтермедіальності, що передбачає подібність і взаємодію між різними медіа (в да- ному разі літератури та музики) й відповідними їм науковими дискурсами. Наукова новизна статті зумовлена повною відсутністю у вітчизняному музикознавстві наукового осмислення феномена заголовка та необхідністю заповнити цю прогалину в світлі сучасних наукових уявлень. Висновки. Осмислення проблеми заголовка, аналіз його особливостей у літературному медіадискурсі свідчить про можливість медіа-обміну (транспозиції літературознавчого досвіду в інше художнє середовище), що дає нову точку відліку для розробки теорії заголовка музичного твору, а отже, розширює аналітичний інструментарій музикознавства та його можливості в тлумаченні музичного тексту.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.