Витоки "Бергамаської сюїти" К. Дебюссі: до історії створення та загальна характеристика

Автор(и)

  • Jiang Manni здобувач кафедри теорії музики та композиції Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138659

Ключові слова:

Дебюссі, сюїта, "Бергамаська сюїта", бергамаска, Бергамо, танець

Анотація

Мета дослідження. Дослідження пов'язане з пошуком витоків назви і основних особливостей "Бергамаської сюїти" Клода Дебюссі: про історію міста Бергамо і його культури; про танець бергамаска – його зародження, поширення. Методологія дослідження полягає в застосуванні системного, історичного, діалектичного та компа- ративного методів. Зазначений методологічний підхід дає змогу розглянути танець бергамаска, який використо- вується у творах композиторів різних епох і країн, а також проаналізувати витоки створення "Бергамаської сюїти" К. Дебюссі і зіставити її з симфонічною сюїтою Г. Форе "Маски і Бергамаски". Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про полісемію жанру сюїти; про сюїту як циклічну музичну форму, що має різне образне тлу- мачення; про специфічні особливості програмної сюїти. Висновки. Бергамаска як музичний твір самих різних жа- нрів та бергамаська тема зустрічається у багатьох композиторів. Розгляд історичних варіантів існування сюїти свідчить про її значну еволюцію. Відзначено переосмислення сюїти як жанру в творчості К. Дебюссі і Г. Форе. Загальна назва фортепіанного твору "Бергамаська сюїта" К. Дебюссі говорить про його танцювально-жанрові риси: композитор відтворив образ бергамаського танцю, розгорнувши його в невелику циклічну композицію сюїти з чо- тирьох частин, чиї розміри утворюють концентричну форму. Композитор простягає жанрові і інтонаційні сполучні нитки упродовж всього твору. Так п'єси циклу тематично перегукуються між собою.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-10

Номер

№ 2 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.