Соціокультурний вимір та сучасна інтерпретація теорії суспільного договору

Анотація

Мета статті – розкрити соціокультурний вимір теорії суспільного договору, осмислити базові детермінантів сервісно-орієнтованої державної політики через здійснення порівняльного аналізу теорій "контракціонізму" ("контракту- алізму") та "клієнтизму" ("клієнтелізму"), особливо при з’ясуванні функціональних зв’язків між суб’єктами та об’єктами взаємодії в контексті їх історіографії та сучасного використання. Методологічною основою дослідження є компаративний та системний аналіз, а також історико-логічний та ретроспективний методи, що забезпечили вивчення теорій "ко- нтракціонізму" ("контрактуалізму") та "клієнтизму" ("клієнтелізму") в історичному контексті розвитку та в інтерпретації сучасного розвитку української держави, дозволили розкрити сутність і висвітлити ідеологію та соціокультурні засади сервісно-орієнтованої державної політики. Наукова новизна полягає в розширенні теоретичних уявлень щодо ідеології побудови сервісної держави та ролі клієнто-орієнтованих відносин у світовій та вітчизняній практиці публічного вря- дування. Обґрунтовано сервісну спрямованість як базовий принцип трансформації системи надання управлінських послуг. Висновки. Актуальність застосування концепції суспільного договору (соціального контракту) обґрунтовано через необхідність практичної реалізації ідеології сервісної держави. Визначено основні засади контракціонізму та конструктивного діалогу як ціннісних орієнтирів сучасних інтеграційних процесів в Україні. Обґрунтовано важливість контракціонізму як механізму конструктивного діалогу в умовах функціонування суспільного договору. Досягнення соці- ального консенсусу через укладання суспільного договору розглядається як основа розвитку громадянського суспільства та запорука легітимності влади. Разом з тим, обґрунтовано деструктивність клієнтизму (клієнтелізму) у взаємовідноси- нах влади та громадянського суспільства.