Музичні інтенції Освальда Шпенглера

Анотація

Мета роботи. Стаття присвячена проблемам визначення виміру існування музики в філософсько-естетичних поглядах на мистецтво. Центральною темою стає розгляд музичних інтенцій Освальда Шпенглера у співвідношенні до етосу культури. Здійснено огляд основних поглядів філософа на музику та проведено паралелі з поняттям етосу культури. Наведено центральні поняття філософії О. Шпенглера щодо втілення в музиці стилів культури та наявності фаустовського та аполонійського в мистецтві. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Також варто відмітити контекстний та системний методи, що уможливлюють дослідження художніх феноменів у їхньому безпосередньому включенні у цілісність культури, в систему її органічних взаємозв’язків. Окрім того, було використано культурологічний метод, який передбачає цілісний підхід до феномена культури, виокремлення у ньому сутнісних шарів та аспектів, що органічно перетинаються один з одним. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про етос музики як прояв діалогу між культурою та музикою, а також у систематизації певних поглядів Освальда Шпенглера на мистецтво музики в контексті розвитку культур та цивілізацій. Важливим в сьогоденному інтегративному мистецькому процесі є ак- цент на визначенні філософом "внутрішньої мови форми" мистецтва, яка й співвідноситься з етосом як духом культури. Висновки. Звернення до музики в спадщині О. Шпенглера базується на його твердженні про дух музики як дух епохи. Це, в свою чергу, спрямовує до розуміння етосу музики як органічного втілення духу культури. В такому контексті етос виступає як орнаментальна сукупність основних інтенцій епохи та універсальна логічна сис- тема, що об'єднує нас з багатьма культурами.