Зародження театрального конструктивізму в Україні на початку ХХ століття: на прикладі творчості Леся Курбаса та Марка Терещенка
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2017.138702Ключові слова:
конструктивізм, театр, Лесь Курбас, Марко Терещенко, футуризмАнотація
Мета статті полягає в аналізі процесу формування театрального конструктивізму в Україні на початку ХХ століття на прикладі творчості Леся Курбаса та Марка Терещенка. Методологія дослідження ґрунтується на різних наукових методах. Метод аналізу було використано для дослідження основних тенденцій розвитку театру на початку ХХ століття; історико-порівняльний – для дослідження творчості Л. Курбаса та М. Терещенка; мистецтвознавчий – для розгляду найвідоміших вистав режисерів-конструктивістів. Наукова новизна полягає у розкритті впливу українського конструктивізму на розвиток театрального мистецтва та внеску видатних режисерів Леся Курбаса та Марка Терещенка у цей процес. Висновки. На початку ХХ століття у театральному просторі України працювала низка режисерів, які вті- лювали у своїх виставах ідеї конструктивізму. Зокрема, Лесь Курбас та Марко Терещенко вибудовували свої спектаклі за принципом "театру дії", ритміки, пластичності та методу колективної творчості.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.