ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАРОДНИХ ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ У КОНТЕКСТІ СІЛЬСЬКОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138712Ключові слова:
народний художній промисел, кластер, державно-приватне партнерство, сільський розвиток, громадська організація.Анотація
Мета статті полягає у проведенні науково-теоретичного аналізу законодавства України і Європейського Союзу у сфері сільського розвитку, а також кластерної моделі функціонування народних художніх промислів. Окрема увага приділяється дослідженню інституту державно-приватного партнерства в зазначеній сфері. Методо-
логія дослідження. У процесі написання статті використана система філософських (діалектичний), загальнонаукових (формально-логічний, метод аналізу та синтезу) і спеціально-правових (порівняльно-правовий, формальноюридичний) методів наукового пізнання. Діалектичний метод формує загальну методологічну основу дослідження,
що дало змогу розглянути правові проблеми функціонування народних художніх промислів в контексті сільського розвитку у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Загальнонауковий формально-логічний метод дозволив дослідити понятійно-категоріальний апарат. Метод аналізу надав можливість визначити прогалини у норма-
тивних актах, що врегульовують відносини у сфері народних художніх промислів. Метод синтезу використовувався у процесі обґрунтування висновку про юридичну природу кластерів народних художніх промислів. Використання порівняльно-правового методу дозволило з’ясувати відповідність вітчизняного аграрного законодавства вимогам зако-
нодавства у сфері сільського розвитку Європейського Союзу і дослідити зміст поняття "кластер". Формальноюридичний метод дав можливість розкрити зміст норм права, що врегульовують відносини у сфері сільського розвитку та функціонування народних художніх промислів в Україні. Наукова новизна роботи полягає у здійснені комплекс-
ного дослідження правових проблем функціонування народних художніх промислів в контексті сільського розвитку та пошуку шляхів для збереження культурного надбання українського народу. Висновки. В рамках політики сільського розвитку та за рахунок коштів EAFRD, Європейський Союз забезпечує збереження культурної спадщини сільських територій, включаючи і традиційні заняття населення, яке на них проживає. Не зважаючи на те, що українським законодавством передбачається вжиття ряду заходів щодо стимулювання такого виду діяльності як народні художні
промисли, вони не носять систематичного характеру та не підкріплюються відповідним фінансовим наповненням. Відсутність на законодавчому рівні визначення понять "кластер", "кластерна модель розвитку", у тому числі і народ-их художніх промислів, призводить до створення кластерів у формі громадських організацій. Така практика не відповідає їх реальній сутності. З метою забезпечення розвитку сільських територій та народних художніх промислів на них, необхідним є прийняття відповідної державної програми, розробленої з використанням кластерного підходу, а також застосування інституту державно-приватного партнерства в зазначеній сфері.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.